Лицемірство стало нормою

Однією із рис постмодернової та, вужче, віртуальної реальності є тенденція до повної елімінації «негативу» зі своєї області (старість, біль, смерть, критика, будь-які неприємні переживання). Один із яскравих прикладів — відзначений блогером Андреем Кузиным хід соціальної мережі «Facebook», відомий у російському інтерфейсі як опція «Мне нравится». Важливо те, що опції «Мне не нравится» не існує, так само і «ВКонтакте» — користувачі в Інтернеті свідомо тікають від труднощів і від'ємних емоцій, створюючи ілюзорний мікро-світ, в якому, окрім радісних обличь на «аватарах», можна бачити тільки те, що їх «люблять» і вони «подобаються». Креація абсолютно симульованого світу, в якому «позитивне» лицемірство «юзерів» стало нормою поведінки: від оцінок фотографій до оцінок постів та коментарів. Проте спроба витіснити умовний негатив і будь-яку критику за межі кругозору, аби створити враження власної «безпеки», результує втратою здатності до подолання в найглибшому розумінні цього слова — а, отже, і нівеляцією найвищого, чим може бути людина. Адже: «Земля змаліла, і на ній вистрибує остання людина, роблячи все мізерним».