Прокладати маршрути ідей

Блоґ: Святослав Вишинський

Якщо філософія не має практичного впливу на суспільні процеси, то вона — труп. Дійсна філософія не може бути «річчю в собі». Відсутність громадського PR і впливу на громадську думку є головною проблемою, яка стоїть перед українськими інтелектуалами. Якщо неутилітарні ідеї залишатимуться на маргінесі, а суспільна матерія мас виявиться самодостатньою, тоді ми констатуватимемо не просто тріумф егалітарності, але фактичний кінець будь-якої інтелектуальності. Експорт ідеалізму необхідний.

Ідеї для масового вжитку потрібні перш за все як кореляти найбільш актуальних, конкретних і матеріальних (sic) проблем, а не як ілюзорно-абстрактні побудови, далекі від щоденної реальності. Сама тканина соціального життя вимагає перманентних оцінок і корекції з позицій ідеалізму. Розведення філософії і політики в їх вищому значенні означає вбивство та подальшу симуляцію обидвох.

Ідеї потрібно просувати:

1. Формувати актуальні дискусійні середовища і виводити результати назовні, за межі наукового дискурсу.
2. У спрощеному вигляді експортувати в громадську думку через регулярні оцінки поточних процесів — у формі інтелектуальної політології/соціології/культурології.
3. Прокладати маршрути для трансферу ідей та активно їх транслювати, генеруючи подальший суспільний запит.

2 коментарі

Філософія та ідеологія ("ідеї", «експорт ідеалізму») — не синоніми.

«Якось мені трапилася збірочка статей Хайдегера. У передмові було написано, що з цими статтями він виступав на баварському радіо у п’ятдесятих роках. Хайдегер належав до німецької філософської традиції. Всі німецькі філософи, будучи латентними нацистами, глибоко зневажали своїх читачів і писали так, щоб ті відчували свою неповноцінність. Сприймати ці тексти проблемно навіть на письмі, а баварці слухали це по радіо. Тодішнім радіопродюсерам здавалося беззаперечним, що радіослухачів буття цікавить більше, аніж побут. Звісно, що тодішній рівень німецької публіки був трохи вищим, аніж теперішній рівень публіки української, проте можливо і нам не варто весь час сюсюкати за політику, мичати за економіку, але хоч іноді звертатися до справді важливих проблем?» (Дмитро Корчинський, «Facebook», 5 липня 2013)