Сталин позбавлений культурного сенсу
Иосиф Сталин — образ радянського консерватизму. Для колективної соціальної свідомості це міфічний архетип, а тому біографія емпіричного Иосифа Джугашвили в історичному зрізі позбавлена соціокультурного сенсу. Первинна — його рецепція сучасними людьми, комплекс міфологічних асоціацій, пов'язаних з образом. Образи в соціальній свідомості живуть незалежно і безвідносно реальних прототипів, трансформуючись у площині соціальної психології. Якщо Че Гевара — архетип войовничої революції, втілення «утопічного» стилю, то Иосиф Виссарионович — його соціальний антипод.
Характерно, що Степан Бандера, як двозначна фігура, в теперішній ситуації виступає в ролі архетипічного символу української ідентичності — тобто все того ж парадигмального консерватизму, тільки в іншій колективній версії. Проте водночас із очевидним революційним (i.e. модерністським) елементом, який зводить протистояння міфів на рівні соціальних рефлексій до версій «ліберального» (Степан Бандера) і — як не парадоксально — «традиційного» (Иосиф Сталин) типів консерватизму. Напрошується тільки гегельянський сумнів, чи відмінність між явищами, у свою чергу — сама не виявляється черговим міфом.
Характерно, що Степан Бандера, як двозначна фігура, в теперішній ситуації виступає в ролі архетипічного символу української ідентичності — тобто все того ж парадигмального консерватизму, тільки в іншій колективній версії. Проте водночас із очевидним революційним (i.e. модерністським) елементом, який зводить протистояння міфів на рівні соціальних рефлексій до версій «ліберального» (Степан Бандера) і — як не парадоксально — «традиційного» (Иосиф Сталин) типів консерватизму. Напрошується тільки гегельянський сумнів, чи відмінність між явищами, у свою чергу — сама не виявляється черговим міфом.
25 коментарів
Тиранія є за визначенням принципово антитрадиційною формою правління. Навіть більше — вона є мало сумісною навіть із консервативним типом політичного мислення. І саме тому вона викликала різке несприйняття у класичних античних «прото-консерваторів». Адже на думку Платона: «найтяжче і найгірше рабство — рабство у рабів»…
Головна ідея — домінування Росії в світі і домінування аналогічного правителя в самій Росії./Цар-Ленін-Сталін-Брежнєв-Путін — постаті архетипічно тотожні.
Тираном є не просто цар, тиранічним є тип мислення. (Москва далеко, Бог высоко, а я Начальник!)
Холуйство перед тираном — це плата за право здійснювати власну тиранію стосовно підлеглих.
Тому тиранія в Росії (і не тільки) є таки традиційною формою правління. тут може перериватися традиція правління певної особи, роду (цар-Ленін), але в суті своїй Цар не антиподний, а тотожний Леніну-Сталіну (терору).
Що стосується Хрущова і Єльцина — то вони архетипічно не вписуються в дану матрицю і не матимуть в Росії того успіху, що тирани.
Проблема України в тому, що вона не належить до цієї матриці, але водночас ще не виробила ЕФЕКТИВНОЇ моделі, яка б могла бути більш успішною, а головне — ПЕРЕМОЖНОЮ.
Бандера — одна із спроб формування такої моделі.
щО я пропагую?
якщо це неефективна схема, то на щО вона спрямована і в чому її неефективність?
як здогад:
примітивна пропагандистська схема — тиранічне мислення в Росії?
чи маєте на увазі щось інше?
проясніть, будь-ласка.
в психотерапії є поняття «сценарій» — тип людського мислення, який породжує постійне відтворення певних подій, своєрідна подієва матриця, яка особливо відчутна в стосунках і постійно відтворюється. Мислення жертви, мислення садиста, мислення переможця і т. ін. Тобто мислення формує подієву ситуацію, яка постійно повторюється.
Під «тиранічним мисленням» мала на увазі сценарій, який постійно відтворює тиранію в стосунках, в даному випадку не 1 людини, а на загал спільноти.
тобто чоловіки будуть інші, але типаж чоловіка, сценарій стосунків буде той самий. Це триватиме доти, доки вона не поміняє тип мислення.
Стосовно сценарію тиранії (те, що я назвала тиранічним мисленням) в Росії — то це аналогічна картина: чи монархізм, чи комунізм, чи православя, чи атеїзм — типаж стосунків — тиранія.При чому цей тип стосунків характерний для всіх шарів суспільства і пронизує його в усіх напрямках (дідовщина в армії).
Суть тиранії — цілковите ігнорування Іншого (підлеглого) як субєкта.
Звичайно, що це не єдиний сценарій, який продукує Росія, однак він домінуючий.І, по-своєму, він продуктивний, дає результат.
Україна має свої сценарії, часто також малопривабливі.
тут нема суперечності.
Я глибоко переконана, що ті чи інші політичні доктрини беруть початок у садомазохістських(і не тільки) комплексах.(Не тільки я в цьому переконана, Е.Фром теж, врешті і Юнг, і Фройд,і К.Лоренц). Тобто жодним чином не вважаю, що аналіз комплексів суспільства є примітивізацією. Більше того, ігнорування цього блоку при розгляді політичних доктрин, може дати ковзання по поверхні і жодним чином не змінить політичної доктрини ЯК ПРАКТИКИ, хоч назви, ритуали, атрибути можуть довільно змінюватися. (Данилевський, більшовики, Дугін — з однієї команди? чи ні?)
Ще як ілюстрація.свідчення вязнів Радянських ГУЛАГів:
На етап (5-10 ТИС.чоловік) приходить 15-30 кримінальників. І за тиждень-другий там встановлюється їхній (кримінальників) порядок: конфіскація посилок, відпрацьвування за них норм виробітку, прибирання і т.ін. //порівняйте масштаб цифр//. Протистояли кримінальнакам в таборах тільки бандерівці і радянські військові, що пройшли війну, часто ці 2 групи діяли разом.
Друга частина Вашого зауваження стосується уже не матриці Росії, а матриці України, тому це окрема розмова.напишу пізніш.
Здавен, було, марю: коли б мені сила,
то я б у той храм таємничий вступила,
де світять крізь пітьму науки дива,
де людська не хилиться вділ голова,
а гордо здіймається чоло думливе,
знаття свого певне, і ясне, й щасливе,
де ллється у душу величний спокій,
немов легендарний цілющий напій.
…………………………………….
Насунула важка червона хмара,
гула в ній громом братобійна чвара,
вона покрила цілую країну
і повернула всю її в руїну.
Замерк мій дух, і серце заніміло,
і слово з уст озватися не сміло,
бо та країна – то була моя…
Джерело: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 348 – 349.
ЩО змінять статистичні дані для прокурора, який уже виніс вирок?
Давайте розведемо окремо Бандеру і ефективного Президента, це таки різні борщі…
Насамперед хочу з вами погодитися і підтримати вас у Вашому праведному і правильному гніві стосовно 20 останніх років.
Разом з тим дещо уточнимо.
1. Звідки взялися 20 років новітнього націоналістичного руху в Україні? Хто представник? Де сам рух, та ще й націоналістичний /якщо Ви сюди вписуєте Чорновола, то він в 1990 вказував, що «націоналізм — то мотлох історії»/? Ті мізерні діаспорні залишки ОУНб і ОУНм?
//як на мене, то останні 20 років — це хаотичне, безсистемне буття-без-мети осколка колись могутньої метрополії, який досі не відбувся як структурне ціле (тому не бачу націоналізму).
Ви цілком правильно обурюєтесь /цілком і однозначно вас підтримую/ неефективністю та навіть провальністю політики України за останні 20 років. Ви бачите причиною націоналізм, я — його відсутність.
Очевидно треба прояснити ЩО таке націоналізм.
не будемо заглядати в словники, бо 10 словників дадуть щонайменше 3-5 взаємопротилежних визначень.
ЩО націоналізм є для мене?
ЩО націоналізм є для Вас?
Для мене націоналізм — це інтегративна колективна субєктність, що має чіткий напрям розвитку та спрямованість у майбутнє в своїй духовній та матеріальній/тілесній складовій. Важливе уточнення колективна субєктність не подавляє, а розвиває індивідуальні субєктності.
ЩО воно для вас? точно зрозуміти неможливо, бо ви не дали визначення, але з того, що ви написали, можна приблизно уявити таке:
/гіпотеза, наперед прошу вибачення, якщо вона не співпадає з вашими трактуваннями/
націоналізм — це неефективна, примітивна ксенофобна доктрина, що не придатна до конструктивного державотворення, не здатна до успішної виробничої та суспільної організації.
Дивним чином я можу із вами… погодитись…
бо тут іде мова про український негативний сценарій, а він, однозначно присутній, інакше ми б не мали таких проблем в суспільному бутті. Такий націоналізм також є як перверзійна матриця, що спотворює первинну основу до невпізнання.
в чому суть того негативного сценарію? Наших садо-мазохістських комплексів? На мою думку, суть того комплексу — надмірний ідеалізм в поєднанні із намаганням приватизувати Абсолют (претензія на тотожність я-Абсолют). Тут тиранічного мислення/залишаю цей термін, щоб не вводити деспотій, імперіумів, садизму іт.ін/ анітрохи не менше, ніж в Росії, вони просто дещо іншого спрямування, причому подекуди значно більш деспотичні.
А, стосовно Ющенка. Поділяю ваш скептицизм. він закономірний як реакція на безрезультатного ті бездирективного лідера.
проблемою є не він.
якщо останні 20 років показали свою неефективність, то:
1. слід відмовитися від проекту Україна, як від безперспективного.
2. Слід виявити причини неефективності та виправити помилки.
мені до вподоби 2, а Вам?
Цікаво — а хто Вас звинувачував у нацизмі? Чи може Ви переплутали психоаналітика Вільгельма Райха (Вашого земляка-галичанина) з Третім Райхом?:)))
Якщо чесно, то на такому рівні мені дискутувати не цікаво. Хоча вірші дійсно гарні:))))
Браво, браво, браво!
1:0 в мої ворота. булоб 2:0, якщоб не ставати в позицію Я"+", Ти "-".
Моя вчителька математики колись ставила нам 5, якщо ми знаходили помилки в її доведенні теорем. І корона їй з голови не падала. І мені не впаде.
Так, я вирішила, що ви провели ототожнення Бандера=Гітлер, бо Бандера Вас явно дратував. (таке доволі часто трапляється, а побігала по інтернету і зрозуміла, що то мельниківські пріоритети… я не помилилася?).
Стосовно Райха, то визнаю, що я його забула, думала навіть подякувати Вам, що Ви мене з ним познайомили, але коли почала читати, згадала, що це вже не вперше.Але, каюсь, прізвища не памятала. Маю таку дурну звичку, закладену від дитинства ОУНівськими батьками: не запамятовуй прізвищ, одразу забувай, коли питатимуть — навіть як схочеш сказати, не скажеш, бо вже забула.
і ще…
М.Бердяєв: „мало кто уже дерзнет писать так, как писали прежде, писать что-то свое, свое не в смысле особенной оригинальности, а в смысле непосредственного обнаружения жизни.”
а, до речі, мені дуже сподобалась ваша стаття про солідаризм
:)))
Что касается культурного смысла личности Сталина — наиболее четко и убедительно это выражено в книгах Ильи Масодова, которые, к сожалению, очень мало кто может воспринять без содрогания.
ИЗВЕСТНОМУ ПОЭТУ
Нас даже дети не жалели,
Нас даже жены не хотели,
Лишь часовой нас бил умело,
Взяв номер точкою прицела.
Ты в этой крови не замешан,
Ни в чем проклятом ты не грешен,
Ты был настолько независим,
Что не писал «открытых писем».
И взвесив все в раздумьи долгом,
Не счел донос гражданским долгом.
Ты просто плыл по ресторанам
Да хохмы сыпал над стаканом
И понял все и всех приветил — Лишь смерти нашей не заметил.
Так отчего, скажи на милость,
Когда, пройдя проверку боем,
Я встал из северной могилы — Ты подошел ко мне героем?
И женщины лизали руки
Тебе — за мужество и муки?!
Або скажімо такий коментар же Домбровського про культурний сенс сталінізму:
И молча на меня глядит солдат,
Своей солдатской участи не рад.
И в яму он внимательно глядит,
Но яма ничего не говорит.
Она лишь усмехается и ждет
Того, кто обязательно придет.
Або про такий сталінський дискурс:
Меня убить хотели эти суки,
Но я принес с рабочего двора
Два новых навостренных топора.
По всем законам лагерной науки
Пришел, врубил и сел на дровосек;
Сижу, гляжу на сук веселым волком