Шляхетності нам не вистачає

У ключі останніх подій у Львові, котрі, вочевидь, матимуть продовження і сьогодні, не зайвим було би нагадати слова фронтовика та учасника обидвох світових війн Ернста Юнгера: «Чти воинов, за какое бы дело они не боролись!» Петер Козловскі в дослідженні «Міф про модерн. Поетична філософія Ернста Юнгера», аналізуючи міжвоєнну політичну публіцистику та есе німецького філософа, продовжує: «Юнгер считает недопустимым, когда воздвигнутые в Париже и других метрополиях Европы мемориалы Неизвестному солдату чтут только того солдата, который боролся за принципы Французской революции и либерализма, но не помнят о солдате противника. Долг — отдать дань уважения не только мученикам за принципы либерализма и прогресса». Як ніхто інший, чотирнадцять разів поранений у боях, Ернст Юнгер знав, про що говорить. Noblesse oblige. Шляхетність, якої нам не вистачає.

7 коментарів

Віра Перун
Чти воинов, за какое бы дело они не боролись!»… так, шляхетності нам не вистачає. але чи всі воїни шляхетні? і чи всіх треба «чтити»? якщо хтось обирає смерть як засіб перемоги, той підтримає згадане гасло. хто проти — не підтримає. зрештою, ця тема доволі спірна…
Святослав Вишинський
Ернст Юнгер виходить із позиції класичної воїнської етики, за якою кастова приналежність зближує їх навіть в якості ворогів. Щось на зразок тези про те, що достойний ворог ближчий, аніж власний буржуа в тилу, яку в розвідці «Фашистський стиль» подає Армін Мьолер. У Наталі Яковенко в монографії «Паралельний світ» наводиться багато подібних прикладів із XVII ст. — між козаками і татарами.
Маріанна Антонюк
від 17-го століття вороги «мєльчалі»…
Віра Перун
отже, згаданим афоризмом користуються тільки воїни?) бо з позиції мирної жительки підтримкою не попахує)
Святослав Вишинський
"… Професійні вояки сприймали свою метаспільноту як певну цілість, поєднану небезпечним фахом. «Своїми» в ній були тільки професійні вояки (в тому числі й ворожої армії), натомість цивільне населення трактовано в категорії «чужих»..." (Яковенко Н. Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI-XVII ст. / Наталя Яковенко. — Київ: Критика, 2002. — С. 201.)
Маріанна Антонюк
оце дивилася на Колєснічєнка, який в Шустер-шоу верещав, що він буде чтіть тільки своєго дєда,і діти його будуть тільки його чтіть, і онуки… а всіляким, так сказать, нацистам (це він так всіх, хто був в УПА) не місце в пам'яті народній і в почтєнії… Так ось, від цього вереску в мене вся наявна шляхетність розвіюється… Декого не можеш чтіть навіть посмертно…
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте