Досвід Союзу не втрачений цілковито

Поглиблення співпраці з російською системою освіти для України є справою необхідною, враховуючи рівень взаємопов'язаності двох держав у різних сферах діяльності. Це не тільки обмін студентами, навчальні пільги для студентів із сусідньої країни, але й взаємне автоматичне визнання наукових ступенів, можливість для викладачів і наукових співробітників більш вільно працевлаштовуватись у вищих навчальних закладах і наукових установах обох держав на тимчасовій або постійній основі, etc. Випрацювання ефективних механізмів подібної співпраці та їх реальне впровадження дозволять створити масштабне науково-освітнє поле, котре за правильної організації могло би стати серйозним конкурентом як сумнівному европейському, так і північноамериканському та японському проектам.

Блискучий досвід Радянського Союзу та його науково-технічний потенціал — попри радикальні зміни двох останніх десятиліть — не втрачений цілковито і може бути успішно акумульований новими здобутками. Враховуючи, що і Російська Федерація, і Україна ступили на шлях руйнації власної вищої освіти заради ефемерних переваг Болонської системи, нове політико-економічне зближення між двома країнами могло би бути використане і в менш претензійних, однак не менш ефективних сферах — як то наука, освіта, культура — перш за все для перегляду невірно обраних маршрутів розвитку та створення нових, орієнтованих на реалії та безпосередні інтереси народів пострадянського простору.

30 коментарів

Андрей Горбенко
Правильное предложение! Я даже вижу путь и план сближения:
1. Канонизировать ВАК как последнюю инстанцию космической истинны;
2. Текст «Корчевателя» признать догмой www.scientific.ru/trv/2008/013/korchevatel.html
3. Распечатать дипломы кандидатов и докторов в количестве достаточном для бесплатной раздачи всем желающим — чтобы увеличить научное поле до беспредельных величин;
4. Переименовать все учебные заведения в России и Украине в академии, ввести единую таксу оплаты за экзамен и уменьшить срок обучения до 3 месяцев, как для автомобильных курсов.
5. Во всех учебных заведениях выгнать преподавателей, а на сэкономленные средства увеличить администрации.

Вот примерный путь наиболее эффективного развития образования в Украине и разом в России.
Костянтин Левін
Поєднати два бюрократичних монстри, в яких вже давно насправді не йдеться ані про науку, ані про освіту? Для євразійства то було б свято, але для перспектив (хоча б примарних) науки в України — повний колапс.
Михайло Шморгун
А чи можливий цей сценарій за наявних умов? Я вважаю, що ні. Росія пішла шляхом «директора колгоспу» — який прихватизовує всіма шляхами ще недодерибанену власність…
Ви ідеалізуєте важливість (можливість)для Росії співпраці в гуманітарній і освітянській та культурній сферах… Як на мене — данна співпраця є десятим-двадцятим питанням україно-російських відносин… Наразі маємо розборки завгоспів

Хоча, якби наші дві країни були б демократичними, то Ваш сценарій виглядав би природнім, бо він несе користь обом державам
Святослав Вишинський
Іде мова не про констатацію наявних (неприйнятних) умов, а про необхідність їх найбільш оптимальної зміни, виходячи із ситуації та реальних можливостей. Бюрократизація і деградація як російської, так і української освіти за нинішніх обставин очевидні, проте серйозний освітній проект всупереч цим тенденціям може бути створений тільки на власному фундаменті, а не шляхом ефемерної інтеграції в Болонську систему.
Костянтин Левін
Можна детальніше про власний фундамент? Відмежованість від світу, домінація бюрократичного апарату і орієнтація на планову економіку — на цей фундамент орієнтуватися?
Святослав Вишинський
Я не вів мову про бюрократизацію, відмежованість від світу — і тим більше про планову економіку. Нас повинні цікавити реальні речі: наукові школи, інститути, напрацювання, система організації освіти, критерії оцінювання, механізми міждержавної співпраці, зменшення бюрократичного тиску та ін. Не слід забувати, що і Україна, і Росія, і ряд ін. країн раніше становили єдиний простір, заснований на зв'язках, які демаркація кордонів не може анулювати — і тому ці країни, якщо прагнуть бути дійсними суб'єктами політики, потребують органічної та прагматичної співпраці. Інтеграція України в Болонський процес, як і в НАТО та ЕС, не робить дипломи випускників українських ВУЗів більш визнаними чи «не відмежованими» від світу, і тим більше не сприяє росту реального значення самої України, оскільки ми приймаємо чужі правила гри в умовах, за яких їх нам завжди диктуватимуть. Перераховувати приклади такої «здачі» позитивного спадку СРСР можна безкінечно, оскільки de facto була здана глобальна система альтернативи. І бюрократія, якої вистачає і в США, і в ЕС тут ні до чого.
Костянтин Левін
От мене якраз і цікавлять реальні речі, а не створення образу «поганого Заходу», з відповідним бажанням протиставляти йому якісь «альтернативи», бо він щось «диктує».
.
Реанімація радянського фундаменту в humanities виглядає просто смішно, а в sciences нічого реанімувати не треба, там все працює на старій базі, і не розвивається лише за браком коштів. Корупція, бюрократія і бідність є основними проблемами вітчизняної науки, а не болонська система, за якою навчається лише один Виш України. Наша освіта, як і Російська (тільки там грошей більше) давно є «річчю в собі» — вона існує лише для підтримання власного снування, а не для того, щоб давати комусь освіту, і я не розумію, які взагалі можуть бути розмови про «альтернативи» західній науці? Ну тобто розумію і вже озвучив — відгородитись від світу і робити вигляд, що наша освіта найкраща в світі.
Святослав Вишинський
Відновлення кращих здобутків радянського фундаменту як у точних науках, так і в гуманітарній сфері необхідне. Здобутки гуманітарної сфери, за частковим виключенням двох найбільш ідеологізованих напрямів (історія і філософія), були однозначно високими — достатньо порівняти рівень наукової літератури того часу і сьогодення. Здобутки сучасних точних наук в Україні не реалізовані, навіть якщо і мають місце в теорії — оскільки відсутні економічні та промислові механізми реалізації, котрі існували раніше — проте можуть бути відновлені в майбутньому. Болонська система, навіть повноцінно втілена в Україні (а ця перспектива сумнівна), націлена на виховання «менеджерів середньої ланки» і сприятиме тільки відтоку найбільш перспективних кадрів закордон. Альтернатива західній науці — показник науково-технічного потенціалу і перспективних розробок СРСР станом на 1991 р., котрі на декілька порядків переважали аналогічні здобутки об'єднаної Европи. Сумарний же рівень сучасної новоінтегрованої Східної Европи немає сенсу порівнювати з ним навіть після 20 років. Не слід випускати з поля уваги, що корупція, бюрократія і бідність є надбанням головно пострадянським (e.g. порівняти рівень бюрократизації «вчора» і «сьогодні» може кожний учитель і викладач, який відпрацював в обидві епохи).
Костянтин Левін
«Знищити» неіснуюче (болонську систему, якої у нас фактично немає) і «відновити» наявне (радянський фундамент, який і організаційно, і за програмою викладання принципових змін з радянських часів не зазнав). Ефективність таких заходів звичайно буде нульовою, зате надзвичайно легко провести реформу.
Валерия Подунай
что-то в этом есть, но для реального результата придется почти под корень сломать все, что было построено за последние 20 лет и почти с нуля восстанавливать хорошо забытую систему образования союза. Ведь сейчас многие специалисты признают, что именно созданная в СССР система образования лучшая, именно она давала точку опоры и развития гигантскому промышленному комплексу. В то время дипломы не штамповались тысячами, а звания кандидата не выдавались каждому желающему. Не спорю было много минусов, но надо брать лучшее из того, что было и (если найдется) лучшее из того, что создано за годы независимости. Честно говоря, думаю, Украине бы стоило позаимствовать у России опыт наукоградов, которые позволяют выпускникам, так сказать, не уходя далеко от своего университета двигаться вперед и по научной, и по профессионально стезе.
Костянтин Левін
почти под корень сломать все, что было построено за последние 20 лет
А что было построено за последние 20 лет и чем оно отличается от «системы образования союза»?
Валерия Подунай
а разве не было «построено» огромное количество частных государственных вузов, не присвоены им статусы университетов и академий — и все они дают диплом о высшем образовании! причем уровень предлагаемого там образования оставляет желать лучшего. если я не ошибаюсь — в Украине сейчас более 800 вузов! причем большинство из них не имеют ни нормальной материальной базы, ни желания ее развивать. Сейчас в лучшем случае 10% выпускников вузов, и то с натяжкой, можно назвать специалистами и профессионалами не на бумаге, а на деле. А сколько человек на сотню аспирантов действительно хотят идти в науку и быть преподавателем в вузе?
В сотнях вузов открыты «модные» специальности, куда ежегодно набирается по несколько платных групп, при этом на базовые специальности бывшие школьники идти не хотят. все мечтают быть экономистами, юристами и врачами. т.е. современная система высшего образования Украины направлена на зарабатывание денег, а не на развитие научного потенциала.
Костянтин Левін
Да, если речь идет о том, что сейчас в студенты берут кого угодно и оптом — полностью поддерживаю! Но проблема ведь не в частных вузах (точнее они — не первоочередная проблема). Огромное количество профтехучилищ стали университетами, гос. университеты — национальными и академиями, и именно они показывают общий уровень образования в современной Украине. Всё остальное — отсутствие знание у выпускников и нежелание идти в науку — это уже скорее следствия, а не причина.
.
Реорганизация должна проходить следующим образом:
1) Сократить колличество вузов до нескольких десятков (двух-трех, не больше), все остальные по возможности распустить, соединить и понизить до I-II уровня аккредитации.
2) Преподавательский состав, желающий работать в этих оставшихся вузах должен пройти переаттестацию международной комиссией (не национальной! иначе всех «кумовей» протащат). Проводить такую переаттестацию каждый год в течении следующих пяти лет.
3) Дать вузам больше автономии, понизить роль ректора до «завхоза», повысить роль преподавательского совета. После пяти лет переаттестации перевести вузы на полную автономию (независимость от минобразования, или сведение такой зависимости к минимуму). Повысить зарплату преподавательскому составу минимум в 5 раз.
4) Ввести обязательное изучение (для преподавательского состава и студентов) английского + 1 иностр. язык на выбор. Наполнить вузовские библиотеки иностранной периодикой.
5) по мере финансовой возможности введение грантовой системы на исследования.
.
И это всё не имеет ничего общего со «старым фундаментом». Советская научная база должна использоваться в полной мере (и она, собственно, используется и будет использоваться), но организационно мы должны избавиться от старого «фундамента», на котором и стоит всё, что мы имеем теперь.
.
Святослав же нам предлагает, цитирую: «не тільки обмін студентами, навчальні пільги для студентів із сусідньої країни, але й взаємне автоматичне визнання наукових ступенів, можливість для викладачів і наукових співробітників більш вільно працевлаштовуватись у вищих навчальних закладах і наукових установах обох держав на тимчасовій або постійній основі, etc» то есть, говоря простым языком, дать возможность всем выпустившимся полудуркам устроиться не только в Украине, но и в России (присосаться к кормушке легче, когда кормушка больше). И в этом он видит «альтернативу».
Андрей Горбенко
В целом согласен сВашей мыслью, кроме пунктов реорганизации. Дело в том что все что вы предлагаете, кроме некоторых частностей декларируется в полной мере.
Я думаю что первый и главный шаг который нужно сделать — повысить цену на высшее образование и уничтожить такое понятие как бюджетные места.
Костянтин Левін
все что вы предлагаете, кроме некоторых частностей декларируется в полной мере
Да ну. Например?
Валерия Подунай
и предыдущий и теперешний министры образования заявляли о необходимости сокращения числа вузов, о расширении прав университетов и дальнейшей их автономности, а также о реорганизации структуры ВАК — я неоднократно слышала это в их интервью… однако, сказать — это одно, а внедрить в жизнь — абсолютно другое, здесь слово «декларируются» подходит как нельзя лучше.
Костянтин Левін
заявляли о необходимости сокращения числа вузов
Они совершенно о другом говорят. Они говорят о том, что сейчас фактически количество мест превышает количество желающих, то есть даже в самые лучшие вузы конкурс зачастую меньше человека на место. То есть они лишь констатируют неизбежный факт — вузы будут закрываться, объединяться, сокращать кол-во факультетов и специальности по демографическим причинам (начало поступать в вузы поколение 90-х, когда рожали значительно меньше, чем в 80-х). Это сокращение вынужденное и означает не реформирование, а лишь то, что в сложившейся демографической ситуации бюрократическому монстру экономически невыгодно такое количество вузов. Я же говорю о сокращении в 10-20 раз, а не с 350 до 300.
.
Само существование ВАК с автономностью вузов несовместимо. Надо объяснять почему? Я лично пользуюсь гуманитарной периодикой, которая вообще заявила о своём выходе из этого фарса. И это далеко не худшая украинская гуманитарная периодика.
Валерия Подунай
убрать бюджетные места полностью — это значить исключить даже теоретическую возможность получения высшего образования детьми (иногда очень умненькими и рвущимися к знаниям) из малоимущих семей. Надо просто поменять систему принятия на эти бюджетные места — возможно это грантовая система, либо увеличение экзаменов, или например, обязать бюджетников в течении обучения выполнять какие-либо дополнительные социальные обязанности, т.е. чтоб они отработали те деньги, которые государство в них вложило! чтобы семьи, имеющие деньги, не рвались в бесплатные группы только ради престижа: «А мой-то поступил на бюджет… САМ!
Ігор Гамаль
Тобто, якщо в людини немає грошей — немає вищої освіти?
Багато ми «талантів» матимемо…
Ростислав Канюченко
Давайте поглянемо на розкритиковану тут «західну» систему. Там немає «бюджетних» місць. Але є 1) гранти від різноманітних організацій, в тому числі від держави; 2) компанії платять за навчання студентів, яких потім беруть на роботу; 3) в кінці кінців є кредити на освіту.
До того часу, поки наше суспільство буде думати, що держава нам щось винна, щось має давати безкоштовно — не буде в нас діла. Де є «держбюджет», є хабарі і маніпуляції.
Святослав Вишинський
У Франції та Німеччині такої практики не існувало донедавна. Впровадження ж такої платної системи, як і корпоративних замовлень, викликало масові протести як студентства, так і професури — стосовно Болонської системи в тому числі (див. події в Австрії та Німеччині восени 2009 р.). Фінансування ж з боку корпорацій практично повністю анулює гуманітарну сферу, зводячи освіту до рівня конвеєрної підготовки менеджерів і фахівців-практиків для обслуговування великого капіталу. Держава: винна, так як отримує податки громадян з розрахунком на конституційне положення про загальнодоступну освіту. Те, що бюджетні кошти використовуються непрозоро — інша справа, і ця справа якраз потребує жорсткої регуляції.
Андрей Горбенко
Извиняюсь, а мы кого в универах должны готовить как не РАБОТНИКОВ. Трепачей? Умников, котрорые считают себя уникальными и хотят на старте зарплаты в 10 000гривен без ВООБЩЕ какой либо практики?
Пусть бы меня готовила для себя сеть супермаркетов Амстор, но я бы име работу и практическое применение своих компетенций. А так меня готовило государство Украина, которая сказала — «Сынок иди работай теперь в гос учреждение политологом за 700-800 гривен следующие три года. И да кстати сам себе найди рабочее место ибо мы местов не имеем. И работать ты можешь хоть уборщиком — неволнут. Токо отработай.»

Где тут рациональность?
Святослав Вишинський
Не треба плутати університети і систему професійних навчальних закладів. Гуманітарна сфера — це також практика. Ви або не маєте достатнього поняття про неї, або інтерпретуєте мої слова у відмінному ключі. Якщо Ви вважаєте, що працювати на систему бездушного споживання — гідна альтернатива для українців, тоді не варто вести мову про освіту, науку і культуру як такі — це речі неприбуткові, а тому повинні бути еліміновані з Вашої схеми взагалі. Студенти Европи, до якої Ви, вочевидь, прагнете, з цього приводу думають інакше (див. страйки у Франції). Остання репліка про працевлаштування незрозуміла — здається, в пості я чітко розмежував теперішню українську та колишню радянську системи і подальшу свідому плутанину сприйматиму як відповідь не по темі.
Андрей Горбенко
Высшее образование как организация имеет огромный пречень функций. Одна из которых — выпуск продукта ВЫСОКОКВАЛИФИЦИРОВАННЫХ ПРОФЕССИОНАЛОВ.
Система высшего образования оооочень дорогое удовольствие для любой страны. И никто не будет продуцировать систему преобразования из талантливых людей — лодырей. Наука в первую очередь ценна нововведениями, которые приносят реальные ДЕНЬГИ.
Можете мне рассказывать долго про культуру и тэдэ, но, если система Высшего образования будет выпускать трутиков то она перестанет быть онной. Сейчас наша система ВО стала вещью в себе. И потому рынок труда реагирует на диплом про ВО соответственно.
Далее, меня смешит откровенно тот факт что большинство молодых преподавателей (имеются ввиду и море кандидатов наук) НИКОГДА не видели на практике то что преподают. В России ситуация не лучше.

Чего нам объединять? ВАКИ? Возрождать геронтофилию? Бюрократию? Идиотство и напыщенность? Советсткой системы уже нет, и есть у меня сомнения что была она.
Я работал немало сам в национальном университете и все что говорю видел и чувствовал на себе. Потому знаю о чем говорю непонаслышке. У нас нет Болонской системы, у нас тупая Оболонская.
Более того други скажу Вам, что Верхнего образования в Украине просто нет. «Бог умер». И задача сейчас не реформа, а создание с нуля. И ноль этот пока только один — Сделать высшее образование ВИПОВЫМ. Чтобы дипломом с ВО не владели 60% населения и чтобы на должность секретаря не требовались девушки с ВО. Потому
1. Убрать госзаказ — бюджетные места;
2. Ввести налоговые льготы предприятиям, которые платят за обучение студентам.
все остальное ТРЁП!
Святослав Вишинський
Все вірно: задачею вищої освіти є формування професіоналів високого класу в певних галузях. Однак не слід це плутати з менеджерами супермаркетів — їх можуть успішно готувати заклади нижчного класу, а не університети. Тоді як поняття культури взагалі дає всьому зміст і правильне спрямування: російський експерт Вячеслав Глазычев з цього приводу дав абсолютно адекватний коментар, назвавши традиційний конфлікт «фізиків» та «ліриків» «наївним», оскільки очевидно, що утилітарна практика без гуманітарної домінанти зводить людську спільноту до чистої механіки, одним із різновидів якої є суспільство споживання. Скорочення кількості ВУЗів, їхня дебюрократизація, зупинка нездорової гонки «дипломів» є справою самозрозумілою, проте заміна нинішньої державної бюрократії — великим капіталом олігархії, котра цю бюрократію поступово змінює — в дійсності означає іще більше поглиблення залежності. Якраз тут держава і повинна виступати арбітром, гарантуючи безкоштовну освіту без зобов'язань перед новими експлуататорами, хватка яких, схоже, ще не всім дала зрозуміти, до чого ми впевнено крокуємо під лозунгами вільного ринку.
Андрей Горбенко
1. А я и не говорил о менеджерах супермаркетов. Как раз то что сейчас менеджерами работают люди с дипломом это ненусветная глупость. Зачем тратить массу ресурсов на человека, который будет говорить 100-200 заученных фраз и наименований? А мы тратим! И это заслуга именно бесплатного образования. Высшее образование должно быть уделом меньшинства. Я говорю о том что именно крупный капитал заинтересован в специалистах политологах, социологах, экономистах, юристах и тому подобное. Причем не носителей дипломой, а носителей компетенций. Ибо государству нужна отчетность, а бизнесу результат.
2. Государство по определений нифига никому не должно. Общественный договор это одна лишь концепция — забудьте. Государство это абстракция. Не нужно на него надеяться и уповать. Самостоятельно нужно думать и действовать, а не ждать когда большой брат укажет путь мысли и действия. Свободный рынок же структура самосовершенствующаяся. Рынок бывает комфортен и не очень, на нем случаються кризисы, котрые его только усовершенствуют. Рынок не прощает лени, и награждает труд.
Святослав Вишинський
Доволі коректний аналіз Болонської системи в її ролі лобіювання інтересів транснаціонального капіталу та монополізації знання від соціолога Виктора Вахштайна опубліковано на каналі Russia.ru:

Святослав Вишинський
Коментар соціолога Андрея Фурсова про реформу вищої освіти в Росії:

Святослав Вишинський
Два випуски радіо-програм з Андреем Фурсовым на тему реформи вищої освіти (від 2012 і 2009 рр. відповідно):

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте