Сапою на пост-індустріальній плантації

1. Вища освіта не повинна стати «сировинним» придатком до ринку праці та замовлень транснаціональних корпорацій, як це вже стає нормою на Заході, що редукує не лише державні суверенітети, але й ставить рядову людину в іще більшу залежність від суспільних (i.e. економічних) правил гри. Тому лобіювання ролі практиків a la «механічний гвинтик» у складі системи експлуатації є прямим шляхом до зведення всіх життєвих цінностей до банального виробництва і споживання: навчатись, щоб виробляти -> виробляти, щоб споживати -> споживати, щоб навчатись (за логікою continuing education). Наслідки: скорочення гуманітарної освіти на користь «практичних» сфер, дегуманізація суспільних відносин та загальний духовний занепад, остаточна заміна державних суверенітетів — корпоративними (новий тоталітаризм).

2. У надмірній спеціалізації вищої освіти зацікавлені перш за все виробники, оскільки це дозволяє оптимізувати масове виробництво та сферу послуг для отримання надприбутків і посилення власного контролю над пасивними масами. Зведення поняття «освіта» до рівня чистого утилітаризму є нічим іншим, як переводом поняття «людина» в область виробничо-споживацької механіки, де «спеціаліст» є оптимальною ланкою обслуговування загальної системи визиску. Якщо раніше освіта декларувалась як шлях до звільнення індивіда, то тепер уже ніхто не приховує, що «освіта» є лише сапою для роботи на пост-індустріальній плантації.

3. Теорія як інтегральна частина науки не належить до сфери «необов'язкового», і тому потребує грунтовної освіти і традиції викладання — з метою навчання не стільки абстрактним фактам, скільки виявлення закономірностей розвитку самої теорії, що означає опанування цивілізаційним процесом у цілому, а не його фрагментарними і обумовленими проявами. Теорія є засновком практики, оскільки формулює принципи, на яких базується будь-яке виробництво, і тому є первинним та пріоритетним напрямом освіти. Знання теорії є елітарним у тому сенсі, що відкриває креативне поле не лише для втілення вже існуючих практичних моделей, але дозволяє їх переглядати, реформувати, розширювати, змінювати — і, при потребі, відмовлятись від старих на користь нових, сформульованих згідно нової теорії. Знання практики відкриває екстенсивні напрямки розвитку, тоді як знання теорії — інтенсивні, тобто визначає сам розвиток як такий: володіти інструментом і не знати принципу його роботи — означає віддати монополію на керівництво і планування тому, хто цим принципом володіє.

4. Тотальний перехід на «мову міжнародного спілкування» (англійську) означає свідому здачу економічного поля бою. Замість того, щоб витрачати кошти на навчання власних спеціалістів іншим мовам для освоєння нових ринків, корпорації, зосереджені в англо-саксонському світі, нав'язують решті планети власну мову — і свої правила, перекидаючи вантаж освоєння іноземної ментальності на плечі тих, кого вони ж експлуатують — включаючи всі фінансові видатки, які пов'язані з масовим викладанням, перекладами та ін. Тому ті, хто в умовах глобалізації прагнуть зберегти видиму економічну незалежність, повинні групуватись за багатополярним принципом регіональних мов (французька, російська, арабська, китайська), які можуть формувати альтернативні цивілізаційні анклави на основі семі-глобалізації.

5. Комунікативні навики мають виключне значення лише в ігровому пост-індустріальному суспільстві, яке нічого конкретно не продукує, окрім «послуг» та самої «комунікації», яка перетворилась на ціль-у-собі, приховуючи за своєю багатослівністю тільки відсутність реальних життєвих смислів, не пов'язаних з порочним тандемом виробництво/споживання. Неконтрольоване будівництво віртуальної економіки рано чи пізно руйнує фундамент реальної, удар від чого, за досвідом фінансової кризи 2008 р., приймають на себе перш за все експлуатовані другий і третій ешелони — країни, «що розвиваються». Тактична практика говоріння не здатна замінити стратегічну культуру мислення — що чудово розуміють політичні арбітри, виховані в класичних університетах Оксфорда, Кембріджа та Гарварда.

6 коментарів

Михайло Шморгун
Загалом погоджуючись з автором, вважаю, що українська освіта втратила своє основне призначення творити нові смисли невідривні від умовної української ідеї... Маючи захисну оболонку "привілегії обраних", освіта від давніх часів завжди була ротором прогресу... нині ж у інформаційну епоху освіта - це конвеєр ідей, який крутиться у напрямі, який задають приховані структури (теорія змови, найкраще ілюструється прикладами з теорії і практики науки і освіти). Україна, як серединна земля, має свою Традицію, і обовязково побудує нову державу з своєю унікальною системою освіти (анклавний мотив...). Це питання майбутнього, але задавати його і шукати на нього відповіді ми повинні вже сьогодні ...
коментар було видалено
Олена Семеняка
Абсолютно точний діагноз сучасної освітньої моделі (й підстав її утвердження), тим більше знаковий з огляду не те, що за умов успішної прагматизації та адаптації освіти до потреб «пост-індустріальної плантації» ставити цей діагноз, власне, буде нікому. Дійсно, навіщо вчитися писати, якщо можна поставити хрестик. Іншим потужним джерелом симпатій до сучасної утилітарної освіти є міфологія self-made man, яка підпорядковує освіту «американській мрії» просування у суспільній ієрархії (багатство й успіх), що служить ілюзорній компенсації розриву між постульованою егалітарною ідеологією і фактичним станом справ.
Святослав Вишинський
Про загрозу подібного стану раніше заявляв і російський політолог Андрей Фурсов:

Святослав Вишинський
«Как человек, постоянно читающий лекции в Европе и Америке, я могу сравнивать. 98 процентов вузов там не выдерживают никакой критики по качеству подготовки. А оставшиеся 2 процента закрытого для большинства элитарного образования построены по абсолютно другим принципам. Приведу маленький пример: в обычных вузах учат читать и выписывать то, что ты понял. А в элитной школе учат технологии иезуитов: выписывай то, что не понял. Тогда твое непонимание сложится в систему, и ты поймешь». (Андрей Фурсов, «Бизнес Online», 27.01.2010)
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте