Стати надгробками

… Ви ніколи не думали, що наші профілі в соціальних мережах колись стануть надгробками? Або стали вже.

22 коментарі

думали

Ти почав думати про беззмістовність життя?
Я б не сказав, що їх можна вважати надгробками. Скоріше за все вони схожі на гостьову книгу або книгу відгуків…
Особисто я бачу соціальні мережі, як достатньо ефективний та сучасний спосіб комунікації на великій відстані (тут і зараз). А для майбутнього вони можуть означати якісним архівом думок людини…

www.youtube.com/watch?v=Gn9s0VcUIWw

Є своя правда і у Віталія, і у Свята…
Цікаво, а я раніше про це ніколи не замислювався. тепер буду ;))

та краще не треба

Зараз якраз в мій настрій. А Вас що «надихнуло» на ці думки?

самі прийшли без надихання.

А мене так «надихнули», що жити не хочеться.

дарма :) не переймайтеся

Дякую Вам!

Беззмістовність чи змістовність життя — окрема тема. Серед іншого малось на увазі, що в будь-який момент часу власника сторінки може не стати — тоді як сторінка з його фотографіями і записами залишиться. «Facetomb». Зрештою, не тільки це.

Интересная ассоциация, хотя, для меня не совсем понятна, надгробие — конечная точка, константа, если хотите, а профиль в сети — системная динамика, даже самый «мертвый», может ожить, после пары кусучих комментариев )) так, что рано, Вы Святослав, камни надгробные катите на наши профЕля ))а уж если судить по тому мусору, которым некоторые заполнены, то и подавно, ни одно надгробие не вместит столько пустоты ...)

Декілька годин перед твоїм постом читала оце:
Що робити із «особистістю» людини у цифровому світі після її смерті? Іншими словами, як слід вчинити із акаунтами покійного у соціальних мережах, його електронною поштою та блогами.
osvita.mediasapiens.kiev.ua/material/4669?utm_source=feedburner&utm_medium=email&utm_campaign=Feed%3A+mediaosvita+%28%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%29

у мене в друзях на ФБ Руслан Зайченко. Покійний.І його коло друзів стає більшим. Профіль у соцмережах — не найгірший надгробок.

«Сьогодні мені наснився Руслан, казав щоб не хвилювались, у нього все добре, він разом з Євгеном, просив передати всім привіт
Це сподобалося 3 особам».

«Руслан Зайченко позначено на світлині від <...>.
The 2012 monthly calendar I created with birthdays and important dates...»

«ОСТАННІ ПОДІЇ
Руслан тепер товаришує з <...> та 2 інших людей»

прекрасно

Який то насправді жах! Але, можливо, комусь це справді потрібно. Не людині, що відійшла, звісно, а її близьким — читати добрі слова про померлого…

Який це насправді жах, читати книги, щоденники людей, що померли 10, 100, 1000… років тому!!!
От пишуть:«Я сьогодні кохався (сміявся, плакав, бив по морді, думав, ходив...), а його вже… років нема…
Який це насправді жах, дивитися фільми німого кіно! вони ходять, рухаються, а ми точно знаємо, що ЖОДНОГО з них уже нема!
Який це насправді жах, дивитися картини, слухати музику…

Схоже, Ви не зрозуміли теми: йдеться не про якийсь «страх смерті» і не про небажання залишати щось по собі, а про те, що сторінки мертвих часто продовжують «жити», «додавати друзів» і т.д. Нарешті, немає механізму передачі прав на сторінку та її вмісту («успадкування») або блокування в разі смерті. Однак і це не становило визначальний посил допис, проте читачі вибрали той, який їм доступніший.

В угро-фінській традиції є такий звичай: після смерті когось із сім*ї, мотають ляльку, яка є уособленням померлого, і ця лялька «живе» 1-2 роки в родині.Сідає за стіл обідати, лягає спати, іде в поле…
21 століття, «живуть» блогові сторінки…
Ну і що?
Я взагалі тут не бачу проблеми, окрім якихось суто технічних моментів. Мабуть варто їх обговорювати, чому ні.
А посил мені прочитався надривний: так не повинно бути.
Як є інший, проясніть нетямущим…

Ніхто й не сумнівається, що язичництво ніколи не помирало. Малось на увазі, однак, що «тотемами» в Інтернеті часто стають іще живі люди.

Я вже кілька років тому дала ключі від всіх своїх сторінок, пошт, людині, якій довіряю. На випадок своєї смерті. Та інструкцію, що робити.
Перестаньте боятися смерті, та не партеся дурницями.
Надгробки також потрібні. Не були б потрібні, їх би не ставили.
Хоча питання «утилізації» «мертвих» сторінок звичайно, є. І мало б якось вирішуватись.

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте