Як розвести політика

Сьогодні я був дивно вражений учергове почутими від професіоналів (sic) «достовірними» плітками про те, що в часі передвиборчої кампанії публікація політичної новини або прес-релізу на одному з відомих чернівецьких інформаційних веб-сайтів коштує 150-200 у.о. Вам не здається це кумедним, особливо враховуючи ту обставину, що більшість читачів цієї агенції — самі ж політики та журналісти, а решту циферок на лічильнику «домальовують» системи «зливу» трафіку, якими не дуже далекоглядно обвішались регіональні веб-сайти? Тільки подумайте: замість того, щоб спілкуватись безпосередньо з людьми (в т.ч. в соціальних мережах), наші громадські діячі платять сотні й тисячі доларів на публікацію нікому нецікавих прес-релізів перед очі професійних коментаторів, котрі далі відгуками з-під різних імен створюють видимість «народного фідбеку». І ці люди потім збираються керувати країною чи, упаси Боже, навіть окремо взятим містом?

Якщо комусь досі цікаво — у блоговій мережі «ВКурсі», так само, як і в соціальних мережах («Facebook», «ВКонтакте», «Одноклассники», «Google+»), свої меседжі до виборців можна доносити безкоштовно, а головне — значно ефективніше, позаяк умови для виживання «ботів» тут особливо несприятливі. Зрештою, відкрию велику таємницю, якою володію майже з перших рук: більшість анонімних коментарів продукує купка професійних «заробітчан», основна задача яких — симулювати увагу та візитність. Рівно як і на т.зв. «чат-конференціях» половина запитань ставиться під різноманітними нікнеймами самою ж редакцією, яка конференцію «хостить». І те, що стільки політиків уперто і за свої ж «бабки» «розводяться», як «лохи» — і справді гідно подиву. Бо, повірте, розумні люди не один раз розкривали ці секрети. От тільки висновків — нуль. Ну таки зовсім «пєчаль».