Декілька годин тому журналістка Емма Антонюк написала заяву на звільнення з телеканалу ТВА. «Но если я выстрелю в шарик, он же испортится? — А если ты не выстрелишь, тогда испорчусь я».
Мовою порівняння: для ідеального журналіста принципи непоширення деякої інформації важливі так само, як нерозміщення шкідливих посилань для ідеального програміста.
«На каналі ТВА у Чернівцях конфлікт між акціонерами через вибори. Директор Забродський став на бік ПР, канал розпочав відкриту агітацію». (, «Twitter», 22 Жов 12)
«Під час сьогоднішньої прес-конференції Емма Антонюк розповіла докладніше, що спонукало її до звільнення з каналу ТВА:
»Вчора, коли я звільнялася, я думала, що прокинуся просто безробітною, фрілансеркою, ким завгодно. Але я точно не знала, що буду до вас тут звертатися. Звільнилася — тому що соромно! Зараз соромно, що не зробила це раніше, — цитує кореспондент BUkNEWS слова Емми Антонюк. — Тому що дочекалася до етапу, коли вже питання стояло ребром. Або ти йдеш додому і не дивишся в очі сусідам, тобі соромно дивитися у дзеркало… Про совість навіть не хочеться говорити. Настільки це поняття здевальвоване. Але ти розумієш, що як порядна людина, ти завершилася на цьому. Тому пішла з улюбленої роботи. Дуже шкода, що мої колеги в такій ситуації — ніби ми по різні сторони барикад. Мені через це дуже боляче. Хочу сказати для тих, хто не читає Інтернет, не так добре розуміє, що відбувається, хто просто дивиться телевізор: в Чернівцях журналістика майже померла. Тому що майже всі канали, переважна більшість газет займаються тим, що купують вашу любов. За великі гроші. Але це не заспокоює. Можна було ще чотири дні пересидіти, перетерпіти, тому що з понеділка життя продовжиться: «джинси» (замовних матеріалів) не буде. Але так пересиджуючи і перечікуючи можна втратити значно більше. Нехай це пафосно звучить, але я в це вірю, я хочу, щоб у це вірили всі мої колеги. Я дуже хочу, щоб вони набралися сміливості і так само розповіли, що відбувається. Я писала «джинсу», знаючи, що ці матеріали за гроші, ставила в них Михайлішина. Скажу, що це, напевно, робив кожний журналіст, який пише чи то про виставку бісера, чи про сесію міської ради. Але настав момент, коли продовжувати там стало просто бридко. От і все".
«Колеги-журналісти попросили Емму Антонюк, яка звільнилася з ТВА, поділитися технологією, за якою готуються замовні новини.
»Щоб не переходити на особистості, не хочу розповідати про це з точки зору редакційної політики телеканалу ТВА, — цитує кореспондент BukNEWS відповідь Емми Антонюк на це питання. — Я можу розповісти лише з точки зору будь-якої редакційної політики, бо це відбувається всюди. Тому прошу не шукати там жодних переходів на особистості. Не говорю зараз про Василя Івановича Забродського, про колишній колектив, який я страшенно люблю. Але про це справді треба говорити публічно, тому що говорити про це по кухнях — недостатньо. Всі журналісти добре це знають, що я зараз скажу. Я кажу це для тих, хто буде дивитися, читати, слухати. Дай Боже, щоб так було, бо це теж не факт, що побачать чи прочитають. У Віталія Михайлішина є команда піарників, які, власне, не пропустять в ефір чи на шпальти жодного слова без їхнього погодження. Є там цілі тонкощі, як зробити його привабливішим, кращим. Є установка не називати його регіоналом, бо всі знають, що таке регіони, тому краще щоб в Чернівцях, на Західній Україні, кандидат не позиціонувався, як регіонал. Не можна його також називати секретарем міської ради. Хіба що у титрах. Тільки господарник, управлінець… Тобто я веду до того, що існує дуже багато маніпуляцій, різних методів, якихось шляхів, щоби оцього дядю, який сам по собі, грубо кажучи, є абсолютно як білий лист, щоб зробити для вас його таким, щоб вам було смачніше на нього дивитися, або він видавався вам привабливішим, щоб ви його полюбили. Тобто це — вигаданий персонаж. Тому те що, що являє собою Віталій Михайлішин, якого я особисто не знаю, я не можу сказати. Але я знаю, що там понапридумували і чого треба дотримуватися, коли ти про нього говориш. Тобто навіть якщо ви прийняли рішення за нього голосувати боюся, що ви навіть не знаєте за яку реально людину ви голосуєте. Так само я не знала за кого я писала. Бо це сукупність маніпуляцій і вдалих піар ходів"."
Ага, то есть девочка нормально так писала «джинсу», получала за это деньги, а за четыре дня до выборов в ней проснулась совесть и честь профессии? Не вижу логики, кроме замалчивания реальных причин либо жажды популярности.
Кроме того, если в Эмме взыграла совесть и она уволилась — у остальных совести нет, раз они коллегу не поддержали? Почему они не увольняются, если они перестали быть журналистами и стали, откровенно говоря, частью команды Михайлишина?
аплодували присутні на прес-конференції журналісти різних видань. На щастя, не всіма каналами і газетами в Чернівцях керують Забродський чи Михайлішин.
тому що не кожен може собі дозволити от так просто відмовитися від зарплати, роботи, бо за багатьма стоять родини і діти. Я їх розумію, хоча й не виправдовую. Думаю, якби діяли згуртовано — нікого б не звільнили.
Ой-вей, какой надрыв, а что мешает уволится и переквалифицироваться в хороших маркетологов, HR-ников и прочее? Мне кажется именно некий престиж профессии, а также «мне-везде-можно-где-вам-никому-нельзя» и держит этих людей на ихних насиженных журналистских стульях, и именно этим престижем они и кормят свои «семьи и детей», как вы заметили, Марианна.
наприклад, у тому, що «ніщо не заважає перекваліфікуватися...» — заважає. Комусь вік, комусь та ж потреба утримувати родину (перекваліфіковуються ж не на зарплаті, правда?) Зрештою, здібності в людей бувають лиш до чогось одного — не всім же бути талановитими. А щодо престижу — ну це взагалі смішно)))) Колеги мене розуміють) Який там престиж… Які там «насиджені журналістські стільці» і т.д. Нє, ну є, звісно, унікуми, які вміють на цих «насиджених стільцях» мати «престиж» і баблос))) Але їх важко беззастережно назвати журналістами. Хіба — людьми, які в принципі вміють грамотно писати
Поки читав стенограму сказаного Еммою в одному з попередніх коментарів мені було ніяково тому, що це могло виявитися правдою. Але зараз побачивши її на відео просто не повірив. Людина яка переконана в своїй правоті зазвичай дивиться відкрито і не ховає очей, а тут таке враження що вона говорить через силу, тобто говорить не правду.
ви не маєте рації. Молода людина, яка робить такий крок (та і не молода також), яка зважується на це, яка трохи (зовсім трохи!) уявляє, що буде далі (мовчазна непідтримка частини колег, можливо — нерозуміння батьків, бруд опонентів, бруднезний бруд анонімів у коментарях і т.д.) — вона просто долає страх. Бо насправді це і страшно. Хто робив такі кроки — той знає. Ви, Володимире, робили?
Василий Забродский каже Emma Antonyuk хороша актриса (його прес-конференція в готелі Буковина, Чернівці).
каже, вона ніколи не була журналісткою ТВА.
каже, стажувалася у нас півтора роки і працювала на гонорарній системі.
каже, Емма отримала якись ґрант з-за кордону і має десь їхати за кордон.
каже, не хочу давати оцінку її вчинку.
каже, вона бреше — вона нічого не робила про вибори, каже, лиш од
ин матеріал вона зробила про Михайлішина з дня міста. тобто вона «михайлішинською» джинсою не займалася.
каже, перед тим Емма працювала на ТРК Чернівці і Сергєєв сказав Забродському про неї пвтора роки тому «она нечистоплотна по отношению к коллегам… от нее можно ждать грязи».
каже, я «не вигнав її сраной метлой» за непрофесіоналізм коли вона підставила Забродського матеріалом про Харабару і проституцію, а також коли вона робила якусь програму з кимось із опозиціонерів (і той рекомендував вигнати її).
каже, «хтось вичитує всі матеріали» — це правда, я вичитую всі матеріали. запитує в присутніх редакторів — скажіть, а ви не вичитуєте усі матеріали ваших ЗМІ?
каже, ніякого тиску на Емму не було і бути не могло бо політикою вона не займалася.
каже, Емма намагалася пропихнути в ефір сюжет про Онуфрія, знятого прихованою камерою.
каже, це низька підла людина, говорити про неї — багато честі.
Про Lesya Orobets — вона буде мене вчити стандартам журналістики??
каже, комісія журналістської етики? — «та вони 20 чоловік не можуть зібрати там в Києві» (має на увазі протест проти закону про наклеп).
каже, тепер про Федорука.
каже, там лиш одна була неправда (у вчорашній програмі про чернівецьку мафію): цифри, бо ті цифри можуть знати лише Федорук і Ринжук.
каже, може продовжити список оборудок Федорука. таких фактів «можу назвати десятки, де-сят-ки».
федорук збрехав що у мене 13% на ТВА — у мене значно більше, і тому це дозволяє мені робити те, що я зараз роблю.
каже, ТВА жодного разу не відмовилися подавати матеріали про Об'єднану опозицію, таких фактів каже не було.
Якщо, на думку Василя Забродського, Емма Антонюк — настільки негативний персонаж, тоді незрозуміло, чому стільки часу вона працювала («стажувалась») на телеканалі ТВА, який він очолює як директор? Риторичне запитання.
хороша на тва стажировочка — в 1,5 года, стажировалась Эмма, да невыстажировалась, пропадая на работе по полуночи.
скажу одно — за пару дней до происшествия мы с Эммой общались, и она высказывалась по поводу того, насколько ее вымотали предвыборные сюжеты. говорила приблизительно следующее «ну, откажусь я сейчас снимать эту джинсу один раз, второй — потом меня „попросят“. а сюжет придется делать кому-то из моих коллег, а им „герои“ импонируют не больше моего». Если уж при кухонном разговоре со случайно встреченной знакомой коварная Эмма врала про кристальный тва, то она, простите — не то что хорошая актриса, а гениальный стратег…
Мне кажется, что говорить тут можно скорее про переизбыток идеализма. работая в региональной журналистике, увы, трудно придерживаться «лучших традиций» жанра и ожидать, что тебе удастся остаться принципиальным профессионалом на страже правды. стоит себя готовить скорее к роли обслуживающего персонала и тешить надеждой на то, что выполняешь важную социальную фукнцию… и пусть простят меня все, кто работает в этой сфере, это мое субъективное мнение.
Мало кто оценит поступок. Сразу начнут по быдляцкой привычке искать тысячу других причин, кроме тех, которые указала Антонюк. Всем неприятно, если человек поступает согласно убеждениям. К сожалению, Эмма может перекрыть себе путь на большую часть телеканалов и условно «демократических» и совсем «недемократических». Везде есть редакционная политика. И везде нужны солдатики.
Я надеюсь, она не из-за политических убеждений ушла, а из-за человеческих. И показала себя, как вменяемая личность. А вменяемые в солдатики не годятся, у них вид небравый и глаза с подковыркой. Стало быть надо искать себе иное несолдатское применение. Это трудно. Мне жаль поэтому всех вменяемых журналистов.
Вообще не проблема, за кого человек за тех, или этих. Проблема, может ли человек в этом обществе быть за себя и собой. Если может, то все как-то неплохо. Если нет, то этому обществу скоро конец.
Но за право быть за себя и собой надо сражаться до конца.
Сергей, я бы тут даже ничего не комментировал, но есть одно большое «НО» — єто человек которій сидел рядом с ней на пресухе. Почему там например не сидела Ванзуряк или Горук, а именно ОН?
Кандидат від «Батьківщини» по мажоритарному округу у Львівський обл., журналістка — єдина в регіоні програла ставленику влади:
«Найстрашніше, що мені не дає спокою, це усвідомлення, що члени комісій, які „зробили“ країні фальшивого депутата, в своїй більшості працюють вчителями. Тобто люди, без жодної моралі, совісті і патріотизму навчають наших дітей. При чому вони цілком свідомо „зробили“ депутатом корупціонера (вони знали про мільярди, які Дубневич витягнув з залізниці). Вони знали, що це людина без жодних моральних принципів, адже були свідками, яку чорну компанію він вів проти опонента. Наприклад, його газети писали, що я, психічно хвора, принижували мене, як жінку. Наприклад, були публікації, що я працювала… повією у зонах військових конфліктів в Чечні і Югославії (а я мама двох дітей). Вчителі, не дурні люди, щоб не бачити цієї ницості, тому абсолютно свідомо „зробили“ покидька народним обранцем. Яке майбутнє у такої країни? Хочеться опустити руки і зневіритися».
Висновок: без кулаків «добро» безсиле. Однієї моральності недостатньо.
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі. Увійти
або
Зареєструватися.
Увійти за допомогою профілю:
Facebook
або
Вконтакте
33 коментарі
А редакційна політика то таке…
»Вчора, коли я звільнялася, я думала, що прокинуся просто безробітною, фрілансеркою, ким завгодно. Але я точно не знала, що буду до вас тут звертатися. Звільнилася — тому що соромно! Зараз соромно, що не зробила це раніше, — цитує кореспондент BUkNEWS слова Емми Антонюк. — Тому що дочекалася до етапу, коли вже питання стояло ребром. Або ти йдеш додому і не дивишся в очі сусідам, тобі соромно дивитися у дзеркало… Про совість навіть не хочеться говорити. Настільки це поняття здевальвоване. Але ти розумієш, що як порядна людина, ти завершилася на цьому. Тому пішла з улюбленої роботи. Дуже шкода, що мої колеги в такій ситуації — ніби ми по різні сторони барикад. Мені через це дуже боляче. Хочу сказати для тих, хто не читає Інтернет, не так добре розуміє, що відбувається, хто просто дивиться телевізор: в Чернівцях журналістика майже померла. Тому що майже всі канали, переважна більшість газет займаються тим, що купують вашу любов. За великі гроші. Але це не заспокоює. Можна було ще чотири дні пересидіти, перетерпіти, тому що з понеділка життя продовжиться: «джинси» (замовних матеріалів) не буде. Але так пересиджуючи і перечікуючи можна втратити значно більше. Нехай це пафосно звучить, але я в це вірю, я хочу, щоб у це вірили всі мої колеги. Я дуже хочу, щоб вони набралися сміливості і так само розповіли, що відбувається. Я писала «джинсу», знаючи, що ці матеріали за гроші, ставила в них Михайлішина. Скажу, що це, напевно, робив кожний журналіст, який пише чи то про виставку бісера, чи про сесію міської ради. Але настав момент, коли продовжувати там стало просто бридко. От і все".
Заяву звільненої журналістки колеги зустріли оплесками".
(, «BukNews», 23.10.2012)
«Колеги-журналісти попросили Емму Антонюк, яка звільнилася з ТВА, поділитися технологією, за якою готуються замовні новини.
»Щоб не переходити на особистості, не хочу розповідати про це з точки зору редакційної політики телеканалу ТВА, — цитує кореспондент BukNEWS відповідь Емми Антонюк на це питання. — Я можу розповісти лише з точки зору будь-якої редакційної політики, бо це відбувається всюди. Тому прошу не шукати там жодних переходів на особистості. Не говорю зараз про Василя Івановича Забродського, про колишній колектив, який я страшенно люблю. Але про це справді треба говорити публічно, тому що говорити про це по кухнях — недостатньо. Всі журналісти добре це знають, що я зараз скажу. Я кажу це для тих, хто буде дивитися, читати, слухати. Дай Боже, щоб так було, бо це теж не факт, що побачать чи прочитають. У Віталія Михайлішина є команда піарників, які, власне, не пропустять в ефір чи на шпальти жодного слова без їхнього погодження. Є там цілі тонкощі, як зробити його привабливішим, кращим. Є установка не називати його регіоналом, бо всі знають, що таке регіони, тому краще щоб в Чернівцях, на Західній Україні, кандидат не позиціонувався, як регіонал. Не можна його також називати секретарем міської ради. Хіба що у титрах. Тільки господарник, управлінець… Тобто я веду до того, що існує дуже багато маніпуляцій, різних методів, якихось шляхів, щоби оцього дядю, який сам по собі, грубо кажучи, є абсолютно як білий лист, щоб зробити для вас його таким, щоб вам було смачніше на нього дивитися, або він видавався вам привабливішим, щоб ви його полюбили. Тобто це — вигаданий персонаж. Тому те що, що являє собою Віталій Михайлішин, якого я особисто не знаю, я не можу сказати. Але я знаю, що там понапридумували і чого треба дотримуватися, коли ти про нього говориш. Тобто навіть якщо ви прийняли рішення за нього голосувати боюся, що ви навіть не знаєте за яку реально людину ви голосуєте. Так само я не знала за кого я писала. Бо це сукупність маніпуляцій і вдалих піар ходів"."
(, «BukNews», 23.10.2012)
Кроме того, если в Эмме взыграла совесть и она уволилась — у остальных совести нет, раз они коллегу не поддержали? Почему они не увольняются, если они перестали быть журналистами и стали, откровенно говоря, частью команды Михайлишина?
… Почему они не увольняются...
Хто ж тоді буде аплодувати, якщо всі звільняться? :)
Черте-что.
Василий Забродский каже Emma Antonyuk хороша актриса (його прес-конференція в готелі Буковина, Чернівці).
каже, вона ніколи не була журналісткою ТВА.
каже, стажувалася у нас півтора роки і працювала на гонорарній системі.
каже, Емма отримала якись ґрант з-за кордону і має десь їхати за кордон.
каже, не хочу давати оцінку її вчинку.
каже, вона бреше — вона нічого не робила про вибори, каже, лиш од
ин матеріал вона зробила про Михайлішина з дня міста. тобто вона «михайлішинською» джинсою не займалася.
каже, перед тим Емма працювала на ТРК Чернівці і Сергєєв сказав Забродському про неї пвтора роки тому «она нечистоплотна по отношению к коллегам… от нее можно ждать грязи».
каже, я «не вигнав її сраной метлой» за непрофесіоналізм коли вона підставила Забродського матеріалом про Харабару і проституцію, а також коли вона робила якусь програму з кимось із опозиціонерів (і той рекомендував вигнати її).
каже, «хтось вичитує всі матеріали» — це правда, я вичитую всі матеріали. запитує в присутніх редакторів — скажіть, а ви не вичитуєте усі матеріали ваших ЗМІ?
каже, ніякого тиску на Емму не було і бути не могло бо політикою вона не займалася.
каже, Емма намагалася пропихнути в ефір сюжет про Онуфрія, знятого прихованою камерою.
каже, це низька підла людина, говорити про неї — багато честі.
Про Lesya Orobets — вона буде мене вчити стандартам журналістики??
каже, комісія журналістської етики? — «та вони 20 чоловік не можуть зібрати там в Києві» (має на увазі протест проти закону про наклеп).
каже, тепер про Федорука.
каже, там лиш одна була неправда (у вчорашній програмі про чернівецьку мафію): цифри, бо ті цифри можуть знати лише Федорук і Ринжук.
каже, може продовжити список оборудок Федорука. таких фактів «можу назвати десятки, де-сят-ки».
федорук збрехав що у мене 13% на ТВА — у мене значно більше, і тому це дозволяє мені робити те, що я зараз роблю.
каже, ТВА жодного разу не відмовилися подавати матеріали про Об'єднану опозицію, таких фактів каже не було.
скажу одно — за пару дней до происшествия мы с Эммой общались, и она высказывалась по поводу того, насколько ее вымотали предвыборные сюжеты. говорила приблизительно следующее «ну, откажусь я сейчас снимать эту джинсу один раз, второй — потом меня „попросят“. а сюжет придется делать кому-то из моих коллег, а им „герои“ импонируют не больше моего». Если уж при кухонном разговоре со случайно встреченной знакомой коварная Эмма врала про кристальный тва, то она, простите — не то что хорошая актриса, а гениальный стратег…
Мне кажется, что говорить тут можно скорее про переизбыток идеализма. работая в региональной журналистике, увы, трудно придерживаться «лучших традиций» жанра и ожидать, что тебе удастся остаться принципиальным профессионалом на страже правды. стоит себя готовить скорее к роли обслуживающего персонала и тешить надеждой на то, что выполняешь важную социальную фукнцию… и пусть простят меня все, кто работает в этой сфере, это мое субъективное мнение.
Я надеюсь, она не из-за политических убеждений ушла, а из-за человеческих. И показала себя, как вменяемая личность. А вменяемые в солдатики не годятся, у них вид небравый и глаза с подковыркой. Стало быть надо искать себе иное несолдатское применение. Это трудно. Мне жаль поэтому всех вменяемых журналистов.
Вообще не проблема, за кого человек за тех, или этих. Проблема, может ли человек в этом обществе быть за себя и собой. Если может, то все как-то неплохо. Если нет, то этому обществу скоро конец.
Но за право быть за себя и собой надо сражаться до конца.
«Найстрашніше, що мені не дає спокою, це усвідомлення, що члени комісій, які „зробили“ країні фальшивого депутата, в своїй більшості працюють вчителями. Тобто люди, без жодної моралі, совісті і патріотизму навчають наших дітей. При чому вони цілком свідомо „зробили“ депутатом корупціонера (вони знали про мільярди, які Дубневич витягнув з залізниці). Вони знали, що це людина без жодних моральних принципів, адже були свідками, яку чорну компанію він вів проти опонента. Наприклад, його газети писали, що я, психічно хвора, принижували мене, як жінку. Наприклад, були публікації, що я працювала… повією у зонах військових конфліктів в Чечні і Югославії (а я мама двох дітей). Вчителі, не дурні люди, щоб не бачити цієї ницості, тому абсолютно свідомо „зробили“ покидька народним обранцем. Яке майбутнє у такої країни? Хочеться опустити руки і зневіритися».
Висновок: без кулаків «добро» безсиле. Однієї моральності недостатньо.