Під прицілом камер і кулеметів
Продовжуючи тему демократії та «світлого» ліберального майбутнього — майже не здивували дані соціологічного опитування, проведеного серед жителів Великої Британії компанією «DJS Research» для Islamic Education and Research Academy. За даними видання «The Guardian», в якому наводиться статистика опитування, 3/4 корінних резидентів Об'єднаного Королівства негативно ставляться до ісламу. При цьому 80% опитаних британців зізнались, що майже нічого про нього не знають, а 62% - що і не бажають отримувати ніякої інформації. Зокрема, 40% опитаних не змогли відповісти, кого називають «Аллахом», а 36% не знають, хто такий Мухаммад — однак із таким «багажем» знань 94% впевнені в тому, що іслам дискримінує жінок, а 63% прямо чи опосередковано вважають мусульман «терористами». Проте найбільш багатослівним пунктом опитування стало те, що 77% корінних жителів «толерантної» Великої Британії відмовляють мусульманам у праві проповідувати власну релігію — при 76% таких, що ніколи не спілкувались про іслам із самими мусульманами.
На тлі наведених цифр напрошується запитання, скільки відсотків британців вважають «демократичними» бомбардування Іраку, «лібералізм» під дулами англійських автоматів в Афганістані, організовані спецслужбами вибухи в лондонському метро та законодавчу заборону на носіння мусульманками платка в ряді «розвинених» країн Европейського Союзу. Рівень же інтелекту «просвічених» европейців при вирішенні таких питань шляхом «вільного» голосування не залишає сумнівів у перемозі найбільш «правильних» рішень. Головне: світ повинен рухатись до магічного «вперед» — а все інше не має значення. Під повсюдним прицілом камер — і кулеметів, безперечно.
На тлі наведених цифр напрошується запитання, скільки відсотків британців вважають «демократичними» бомбардування Іраку, «лібералізм» під дулами англійських автоматів в Афганістані, організовані спецслужбами вибухи в лондонському метро та законодавчу заборону на носіння мусульманками платка в ряді «розвинених» країн Европейського Союзу. Рівень же інтелекту «просвічених» европейців при вирішенні таких питань шляхом «вільного» голосування не залишає сумнівів у перемозі найбільш «правильних» рішень. Головне: світ повинен рухатись до магічного «вперед» — а все інше не має значення. Під повсюдним прицілом камер — і кулеметів, безперечно.
15 коментарів
Але це ще не все. В Европі далеко не всі підтримують війну в Афганістані. І якби справді було б голосування по цьому питанню — жодного британського солдата там не було би. Бо завжди будь-яка влада переслідує власні інтереси. Завжди. Будь-яка.
І нарешті про магічне «вперед». Немає іншого, крім «вперед». Розвиток не повернеш назад аж ніяк. В цьому треба вбачати нові можливості, а не вершників Апокаліпсиса.
Переможені /іслам/ як ГРОМАДЯНИ імперії стають ПОВНОПРАВНИМИ її складовими і перетворюють імперію на СВОЮ державу. Переможці /європейські імперські країни/ через лібералізм, який був призначений першочергово для СВОЇХ_ГРОМАДЯН_ПЕРЕМОЖЦІВ, та для того, щоб надати СОБІ повну свободу дії стосовно Інших, впустили в свою структуру тих, хто налаштований на їх знищення (як вони колись були налаштовані на знищення-приниження інших).
Тепер під «слоганом» лібералізму іде жорстока боротьба за встановлення ідентичності ісламської/британської (ширше — європейської). При чому боротьба ця не вербалізується навіть, а робиться вигляд, що її нема.
Що діди насіяли, внукам тепер жати.
Справа в тому, що твердження: «77% корінних жителів «толерантної» Великої Британії відмовляють мусульманам у праві проповідувати власну релігію» стосується МУСУЛЬМАН, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ В ВЕЛ, БРИТАНІЇ.
І, якщо хочете, це ЗДОРОВЕ твердження самозахисту соціуму від мусульманської імперськості (яка, до речі, анітрохи не краща від британської). Інша справа, що при цьому Британія не проти залізти в Іран-Ірак-Афганістан..., та ігнорувати ТАМ іслам, відстоюючи власні інтереси.
Лібералізм і толерантність дуже часто є інструментами просування власних інтересів, власної імперськості. Нажаль.
.
Це, безумовно, ключовий момент оповіді про нещасних мусульманських жінок, яким злобні британці .
Про паралель смішне — мені теж не дуже цікаво бути спеціалістом із мусульманських платочків, тому я цього і не прагну. І це не через якесь «особливе відношення» до ісламу, а через відсутність цікавості до нюансів релігійних обрядів і традицій взагалі. Справді, який жах, 62% британців не хочуть (та як вони сміють!) вчитися відрізняти хіджаб від чадри. Скоріше симптоматично, що ти так піклуєшся про просвіту британців, коли небажання отримувати інформацію мало би бути благом для традиціоналіста.
Щодо метро — марна справа сперечатись. У таких випадках завжди знайдуться прихильники конспірологічних версій, нема на то ради.
Отже:
1. Демократія і лібералізм як форма тиску на іншого та навіть форма прихованого тоталітаризму.
2. Захист мусульманських і загалом релігійних/консервативних цінностей перед ліберальним невіглаством;
3. Протест проти експансії псевдолібералізму на територію арабського світу.
З УСІМА пунктами можу погодитись. І навіть їх підтримую. Водночас вважаю, що у пункті 2. «захисту мусульманства» ви «перебираєте» міру і не зауважуєте, коли переходите на позиції захисту ісламського імперіалізму, та тим самим заперечуєте можливість Європи давати відсіч нівеляційним тенденціям ісламу.
Про іслам можна багато говорити, але залишається ФАКТОМ, що ви не можете одружитись із жінкою-мусульманкою, поки не приймете іслам. А всі діти від шлюбу чоловіка-мусульманини і жінки іншого віросповідання є також мусульманами. Тобто в ісламі, апріорно прийнята позиція (цим грішать і інші релігії, зараз не про них), що світ Іншого має бути ісламізований або знищений.
В наведеному Святославом уривку зображено кілька тенденцій:
1.Імперська і зневажлива позиція В.Британі до всіх не-британців; Впевненість, що всі мають прийняти стереотипи і цінності Заходу;
2.Намагання за допомогою лібералізму зруйнувати спротив ісламу та його ідентичність;
3.Самозахист Британії(Європи) від імперського навязування ісламом своєї ідентичності (Мене зовсім не болять заборони у Франції, бо коли ісламістів там стане більше, ніж 50%, не тільки француженки, але й французи одягнуть хіджаб).До речі, коли мусульманки кажуть, що їх діти не можуть ходити до школи, бо їх ображає розпяття і вимагають (в Італії) заборонити розпяття в навчальних закладах, — це один з суттєвих дзвоників руйнування місцевої ідентичності ІСЛАМОМ.
Тобто: заборони з боку Франції, Бельгії… тощо викликані не дурнуватим неприйняттям ісламських туристів, а інстинктом самозахисту власної ідентичності, яка уже суттєво атакується з боку численних ісламських діаспор в Європі.
Іслам, без сумніву, треба поважати, вивчати і навіть запозичувати в нього те, в чому він сильніший від нашої культури, водночас варто бачити, що під приводом ісламізації іде суттєва імперська робота по знищенню Європейської ідентичності і потурання їй приведе до тотального програшу.
Лібералізм — свобода — субєктність — творення — відповідальність/результативність;
Псевдолібералізм — свобода зростання его — десубєктизація Іншого — паразитування/нівеляція — споживання.
Із подвійністю стандартів лібералізму (реальної політики, яка прикривається цим терміном) цілком погоджуюсь.