Чернівці - маргінальне місто
Обговорюючи на телепрограмі «Толока» тему міської культури та еволюції міфу про Czernowitz, тільки підтвердив враження, що Чернівці — маргінальне місто. Перманентна окраїна Австро-Угорщини, Румунії, Радянського Союзу, незалежної України. Любима містечковою інтелігенцією полікультурність Чернівців є ніщо інше, як сходження задвірків. Непривабливий «внутрішній дворик», яких так багато в старому місті — де під обривки фраз і фальшиві звуки сушать білизну, нагромаджують мотлох і періодично виливають помиї на голови випадкових перехожих. Празькі розарії чернівецьким дворам незнайомі — як незнайомі троянди чернівецькій бруківці. Однак карикатурні амбіції, від яких сквозить гордістю за столичні фасади вікнами на віддалену вулицю — не дозволяють мешканцям нудьгувати. «Маленький Париж». Маленькі ми.
1 коментар
– Довелося читати вашу повість “Читаючи Фолкнера”, мені здалося, що там дуже правильно передана чернівецька інтонація. Принаймні незважаючи на різницю у віці, мені здалося, що я чув цю музику в юності й дитинстві. Що таке “чернівецька інтонація”?
– Ви дуже правильно інтуїтивно вибрали слово “музика”. Кілька відомих німців називали архітектуру “застигла музика”. І ви, і я в дитинстві ходили навколо музикальної архітектури Чернівців. Це модерністська архітектура, архітектура курватур, яка може далеко завести чуттєвих юнаків. Але є ще одна властивість чернівецька. В цьому сенс провінції. Мені здається, що все суб’єктивне, те, що ми називаємо модерністською літературою, воно, як правило, народжується в провінції: це може бути Трієст, може бути Дублін, але це можуть бути і Чернівці. Я колись над цим серйозно думав.
Мій старший друг – чудовий поет Давид Самойлов вів щоденники. Я у нього бував часто. І в цих щоденниках є зауваження: “Приїжджав Ігор Померанцев. Зовсім біла людина. Але чому провінціалів так тягне до модернізму?”.
І я думав: чому? Тому що законодавцем класичного стилю є столиці. Можливо, Москва, Петербург. І що залишається провінціалам? За виразом Достоєвського: полірувати кров. І я думаю, шерех цього процесу полірування крові і є сенс чернівецької поезії. Ви також жертва обставин, або чемпіон обставин.
Хоча, зрештою, ті ж провінціали перемогли: той же Джойс чи Фолкнер. Це не означає, що вони витіснили столичних, проте багато з них мали великі перемоги. Так що продовжимо полірувати кров.