Приватність у Мережі

У контексті скандальних публікацій Едварда Сноудена про глобальне відслідковування Інтернету, яку провадять Сполучені Штати Америки і спецслужби інших країн, дедалі актуальнішим стає питання збереження приватності в Мережі. Інформацію про користувачів можуть збирати як розвідки, правоохоронні органи, великі Інтернет-компанії, так і треті сторони, хакери, конкуренти тощо. Кілька моментів, якими не варто нехтувати:

— шифрування інформації, яка передається через браузер (сервіс «Cryptocat» для «Chrome» і «Firefox»);
— анонімний серфінг під фіктивними IP (система «Vidalia» в пакеті з анонімним браузером «Tor»);
— анонімний пошук (система «Startpage» для анонімних запитів до пошуковика «Google»);
— анонімний перегляд веб-сторінок через відповідні вкладки браузерів;
— стандартні протоколи шифрування даних для браузерів (https:// на сайтах, які його підтримують);
— проксі-з'єднання для online-месенджерів (127.0.0 у старіших версіях QIP);
— неавторизоване користування Інтернетом (у режимі log-out/log-off з основних соціальних сервісів або через анонімні вкладки);
— профілі під псевдонімами або з неточними даними в соціальних медіа (в т.ч. профілі-дублікати для паралельного використання);
— регулярне видалення історії переписки в соціальних мережах і поштових сервісах (актуально в ситуації можливого зламу);
— невикористання Інтернету і мобільних мереж для передачі чутливої інформації;
— відмова від користування пакетами послуг компаній-монополістів, диверсифікація ключових сервісів;
— диверсифіковане застосування Інтернет-браузерів (за правилом «один браузер = одна ідентичність»);
— паралельне використання менших веб-сервісів для пошуку і листування («Meta», «TinEye», QIP тощо, розподіл пошуку між «Google», «Bing», «Яндекс»);
— збір пошти з кількох адрес на анонімну скриню (використання офіційних поштових адрес як вуалі);
— створення власного поштового сервісу (актуально для власників веб-сайтів);
— розміщення мінімальної кількості фотографій, особистих даних і чутливої інформації в Інтернеті (в т.ч. про близьке коло спілкування);
— мінімізація відкритої інформації про особисті контакти з ін. користувачами (в соціальних мережах, «Skype» тощо);
— надійні антивірусні програми для захисту від кражі паролів і зламів («Kaspersky» та ін.);
— відмова від неаутентифікованих додатків у соціальних мережах;
— використання складних, довгих, важковгадуваних паролів, індивідуальних паролів для кожного сервісу;
— абсолютно «незасвічені» e-mail-адреси для будь-яких реєстрацій в Інтернеті, відновлення даних та збору інформації, поділ скринь на ті, що використовуються виключно для реєстрацій, і ті, що використовуються для листування.