Відповідь Молодому буковинцю

2 серпня отримав листа з фейкового профілю газети «Молодий буковинець», яким вона (до речі, порушуючи правила соціальної мережі), просуває посилання на власні новини аудиторії «ВКонтакте». Оскільки повідомлення було надіслане не з особистої сторінки і стосується мого допису "Інфопорн для інфопролів" від 1 серпня 2013 р., вважаю можливим опублікувати його нижче:


Відповідаю:

1. Мої зауваження до сайту стосувалось головно стрічок, якими обвішана кожна сторінка, і вмісту цих стрічок. Якщо редакція вважає, що шпальт такого давнього і поважного видання, як «Молодий буковинець», достойні заголовки a la "… У Ани Лорак было видно все!", «Шикарный бюст не поместился в бикини», «Волочкова: вид СЗАДИ!» з відповідними ілюстраціями — будьте добрі попереджати при вході на ресурс про вміст класу «18+» і просити читачів підтверджувати їхній вік. А також про те, що число т.зв. «новин партнерів» на кожній окремо взятій сторінці «Молодого буковинця» (27) — перевищує число Ваших власних інформаційних блоків (21 — навіть разом з афішами чернівецьких кінотеатрів).

2. Зауваження стосувались також рекламних банерів, число яких (18 штук на сторінку) абсолютно нівелює новини, які розміщують журналісти видання. Це неповага до читача. Отже, рекомендуватиму всім самостійно вимикати цю рекламу, користуючись відповідними розширеннями для веб-браузерів. І це неповага до рекламодавця, враховуючи той факт, що статистика відвідувань ресурсу попередньо завищується системами обміну трафіку — переважно іррелевантного і для сайту, і для його клієнтів.

3. Нарешті, про «норму видобутку». Ви самі її встановили — і якщо «Молодий буковинець» не може її дотримуватись, то слід переглядати. Адже незрозуміло, яка взагалі може бути «норма», коли видання висвітлює реальні події, а не «висмоктані з пальця» — теза листа підтверджує той факт, що ЗМІ в погоні за рейтингами не стільки розповідають читачам про дійсність, скільки при потребі самі цю дійсність модифікують в інформаційному просторі, «створюючи» новини там, де їх немає.

4. Відповідно, з цього випливає т.зв. «російська версія» сайту «Молодого буковинця», на якій журналісти, працюючи на пошукові системи, розміщують новини з машинним перекладом (e.g. вже анекдотичні приклади передачі прізвища чернівецького координатора руху «Чесно» Вадима Міського як «Вадим Городской» — у публікації «Движение „Честно“ считает экзит-пол „Родного города“ в Черновцах попыткой фальсификации» від 4 лютого 2013 р. та ін.).

5. З цього також випливають абсолютні безвідносні до регіональної специфіки чисельні (sic) передруки світових і загальноукраїнських новин, якими журналісти, виконуючи стаханівську «редакційну норму», змушені забивати стрічку «Молодого буковинця» (вже цитований приклад: «Глава «Аль-Каїди» назвав лідера «Хізбалли» виродком» від 31 липня 2013 р. — або «Гурту Bloodhound Gang хочуть заборонити в'їзд до Росії через наругу над прапором» від 3 серпня 2013 р.). Виходить, що редакцію сайту влаштовує не якість і зміст новин, а виключно цифра — з чого напрошується запитання про сенс таких «норм» і «стандартів» роботи.

У Ваших колег з газети «Погляд» результат уже на лице: заголовки a la «У буковинця згоріла побутова техніка» (2 серпня 2013 р.), новини в дусі «У київському поїзді чоловік шокував пасажирів, повністю роздягнувшись» (2 серпня 2013 р., з фотографією) — і просто художні «мильні опери» у стилі «Буковинка заради грошей перекреслила своє майбутнє» в рубриці «Новини Чернівців» (3 серпня 2013 р.). Тільки банерів поменше.

P.S. Ви не потребуєте порад — у Вас прекрасний досвід. Декілька років тому, коли веб-сайт «Молодого буковинця» ще не став інструментом заробітку, його було направду приємно переглядати. Ви мали акуратний дизайн, який правильно підкреслював тексти. Ви мали змістовні авторські новини, а не конвеєр «происшествий» усіх сортів. Але спроба «йти в ногу з часом» і Web 2.0 знищила всі найкращі напрацювання, від яких «Молодий буковинець» відмовився сам.

Справа не в непрофесійності: корінь проблеми в тому, як газета тарифікує працю журналістів — Вам добре відомо, що в ряді успішних чернівецьких видань «паперова» ставка мінімальна, а основна частина зарплатні — «бонуси» за новини на сайті, кількість їхніх переглядів та ін. речі, котрі все більше опускають якість матеріалів і вивітрюють сам дух журналістики. Те, що таким чином редакції за однакові гроші накидають працівникам ненормовані обсяги роботи і просто економлять на персоналі — питання, яке повинні підіймати журналістські профспілки. А не блогери.