Повстання проти реальності

Останнім часом загальукраїнські та регіональні засоби масової інформації почали проявляти нездорову увагу до протестних акцій і масових (або не дуже) виступів громадян. Спершу симпатизуючі (якщо не сказати: опозиційні) українські ЗМІ представили Україні акцію про те, як вона встає (чи згідно теорії мала вставати) – в тонах, котрі явно не відповідали реальній палітрі суспільних настроїв. «Гопник» Вадим Тітушко, побиття кількох журналістів і чернівецький нардеп Максим Бурбак перед бутафорним БРДМ на вул. Великій Житомирській у Києві не тільки врятували кампанію від провалу, але й дозволили представити читачам і телеглядачам картинку владних репресій і широкого народного збурення.

Якого в дійсності не було – те, що акція «Вставай, Україно!», як і прогнозував колишній чернівецький «свободівець» Назар Горук, вичерпає себе до сезону літніх відпусток, виявилось гіркою, але українською правдою життя. Хоча й непопулярною на шпальтах однойменного Інтернет-видання, засновного журналістом Георгієм Гонгадзе. Адже згадайте: навіть радикальні виступи зими 2000/2001 рр. з вимогами знайти і покарати його вбивць після відносно несерйозної (за европейськими мірками) сутички біля Адміністрації Президента «лягли в осад» після перших же кийків міліціонерів.

Слід констатувати факт: український народ не вміє і, головне, не бажає радикально протестувати – останні, хто це робив, були посаджені на палі у 1768 р. або відстріляні в карпатських схронах після 1945-го. Вимерла особлива порода людей, яку історія виводить не так часто – і не так щедро, як би хотілось професійним революціонерам. Але не професійним опозиціонерам, для яких гра з владою давно стала «річчю в собі» (нехай Іммануель Кант пробачить таке спотворення його поняття). Втім, опозиційні ЗМІ не здаються, адже на ниві маніпуляцій вони завжди попереду – перефразовуючи французького філософа Вольтера: «Якби протесту не було, його слід було б вигадати». Або прикрасити, домалювавши героїчні штрихи сірій буденності.

Буковинські видання в цьому не пасуть задніх, адже революційні звершення мають бути предметом журналістської роботи кожного тижня. В будні з 09:00 до 18:00 із годинною перервою на обід. Найцікавішими зразками останнього часу, варто думати, були «штурм ОДА журналістами ТВА» і «повстання жителів Кам’яної проти МТС». Гучні заголовки, котрі розлетілись по місцевих ЗМІ і з якими змирились навіть критичні «The Chernivtsi Times», у дійсності покривали мильні інформаційні бульбашки, далекі від справжнього перебігу подій.

Погодьтесь, важко назвати манірну спробу в.о. гендиректора ТВА Тати Кеплер з колегами зайти в будівлю Чернівецької обласної державної адміністрації – «штурмом». Рішучість гідна поваги, але за визначенням обійшлось без жертв, насильства і навіть барикад, тож незрозуміло, кого і в чому збираються переконувати місцеві журналісти з видань «CitizenJournal» та «БукІнфо», подаючи буденні ситуації в цілковито викривлених тонах. Замість розбити скляні двері, медійні «штурмовики» їх агресивно фотографували. Проте, як казав райхсміністр пропаганди Йозеф Гьоббельс: після впертого повторення найнеймовірнішої брехні – в неї почнуть вірити. Навіть усупереч власній волі. Та здоровому глузду. «… Им повторят это еще разочков сорок или пятьдесят, затем снова в четверг и в субботу. Трижды в неделю по сто двадцать раз в продолжение тридцати месяцев».

Адже де пропаганда – там і політика. Днями чернівецькі ЗМІ розтиражували новину про «повстання» селян Кам’яної проти засилля мобільного оператора МТС. Важко сказати, звідки саме ростуть ноги такого гучного формулювання, проте вперше воно профігурувало на сайті партії «Свобода» – і далі звичним журналістським методом copy/paste пішло гуляти Інтернетом. У звіті прес-служби Чернівецької обласної організації ВО «Свобода» йдеться про те, що місцеві мешканці аж «повстали» проти мобільного оператора. Але, видно, мирне стояння кількох жінок з транспарантами перед власною сільрадою виявилось не таким результативним, як би того хотілось депутату «Свободи» Віталію Мельничуку, якщо, за його ж словами, після цього «повстання» спроба МТС зберегти власну вишку усього лиш «вкотре збурить громадськість та може викликати протест вчителів, батьків та дітей». Однак фраза, що звучить водночас дошкульно й сенсаційно, прокочувала виданнями «Молодий буковинець» (у цитаті), «Погляд» і «БукІнфо» (в заголовках).

Очевидно, українська дійсність така сіра, а населення таке пасивне, що навіть провінційним чернівецьким ЗМІ в пошуках «гарячого» доводиться інтерпретувати факти в майже що казковий спосіб – ідучи на поводу в політиків, для яких радикальні слова є ширмою над колективною нерішучістю. Та безвідповідальністю. Врешті-решт, у «штурм», здається, повірили навіть журналісти ТВА. Як і бургомістр з відомої п’єси Євгенія Шварца, примірявши на себе лаври драконоборця – якому раніше старанно служив. Ще трохи – і в повстання повірять і жителі села Кам’яна. А з часом місцеві кобзарі оспівають героїчну звитягу, вкарбувавши її в сімейні оповіді і народні думи. «… Шестьдесят две тысячи четыреста повторений – и готова истина». (Олдос Гакслі, «Дивовижний новий світ»)

Спеціально для «The Chernivtsi Times»

27 коментарів

Михайло Шморгун
Капітан очевидність (у моїй персоні) каже, що ЗМІ спотворюють реальність у бік бажаного, за рахунок замовчування дійсного…
Святослав Вишинський
Є ще одна важлива річ, котра стосується «агресивного фотографування». У світі, де вже кожен починає почуватись «сам собі журналістом» (блогером, etc.), активісти переймають типово журналістську роль оглядача, але не учасника (діяча). Неодноразово спостерігав це на акціях протесту: якщо щось не так — активісти нічого не роблять, лишень старанно фотографують. Міліція затримує «наших» — «наші» її обступають навколо і починають фотографувати, замість того, щоб відбити «своїх». Міліція порушує права — активісти її фотографують, але нічим не прагнуть завадити. Скоро в нас «революції» будуть відбуватись через призму фото- і відео-об'єктивів. Зрештою, це зручно, безпечно, додає плюсів у статусі своєрідного «кореспондента» (з видимістю активної участі) — а при тому не наражає на ризик і ні до чого не зобов'язує, окрім подальшого bla-bla-bla у соціальних мережах. Власне, чим ми всі тут дружно і займаємося.
Михайло Шморгун
Я більш позитивно дивлюся на подібний активізм. Він природне середовище для появи і лідерів, і експертів, і організаторів… Вони будуть, треба тільки зачекати…
Святослав Вишинський
Доки українці чекають, інші народи творять історію.
Михайло Шморгун
Все відносно. Зміни ідуть, але не так швидко, як хотілося б. Просимо від України «зірочку з неба», досягнень світового рівня, а варто просити нормальні дороги і чесних правил для всіх…
Олександр Дорофей
Активність все більше і більше стає мейнстрімом (навіть колись мейнстрім не був мейнстрімом) і якщо я колись хотів виступати проти чогось відкрито, то зараз я все більше розумію, що якщо й буду виступати проти всього, то тільки зі сторони.
Захар Подкидишев
Добропорядочный английский лорд просыпается рано утром и-за того, что слышет шум за окнами своего особняка, и зовёт дворецкого.
Лорд: Бэрримор, а что это за шум на улице?
Бэрримор выходит и через несколько минут возвращается.
Бэрримор: Это бастуют лондонские проститутки, сэр.
Лорд: А почему они бастуют?
Бэрримор снова выходит и возвращается.
Бэрримор: Они хотят, что бы им больше платили, сэр.
Лорд: А что, им мало платят?
Бэрримор опять идёт на улицу и возвращется.
Бэрримор: Им платят нормально, сэр.
Лорд: Так почему же они бастуют?
Бэрримор: Бл.ди, сэр…
Віктор Довганич
Захар, тебе пора жениться!
Людмила Макаренко
Цікаво, який зв'язок між страйком повій (хвойд) та одруженням Подкидишева ))))
Віктор Довганич
Ваше питання підтверджує мою тезу.
Галина Дичковська
Фотографування також може бути «зброєю». Із досвіду 2004 року в Донецьку. Погрожуюча риторика (убью, окна камнями забросаю і т.д.) вмить зникала при лагідній відповіді «говоріть, говоріть камера працює». Я безліч разів дякувала тій камері (фільмувала вона препогано, якщо чесно) за те, що вона нас подекуди просто «рятувала». Потім навіть стали погрожувати «за съемку».
Не має значення інструмент. Має значення суть.
Маріанна Антонюк
після прочитання цього тексту потішив заголовок на Вкадрі — «Чернівецькі журналісти ТВА штурмували ОДА». Щось не пригадаю, а хто керівник проекту Вкадрі? Це «провінційний чернівецький ЗМІ» «в пошуках «гарячого»» "інтерпретував факти в майже що казковий спосіб"? :) Чи як пояснити цей заголовок?
Святослав Вишинський
Матеріали на сайті може додавати будь-який користувач. Заголовки «ВКадрі» автоматично генеруються заголовками з відео-джерела. В даному випадку таким є заголовок відео на каналі «CitizenJournal» у «YouTube». Звісно, заголовки можна змінювати вручну, але в даному випадку нескладно перейти за посиланням на «YouTube» і перевірити оригінальне формулювання авторів відео — гадаю, автором запису є Георгій Боднараш. Ви можете поцікавитись у нього, чому в назву власного відео він ужив слово «штурмували»:



Єдине, що в тексті новини безпосередньо на сайті вжиті лапки — що виглядає ще недоречніше:



На відміну від «БукІнфо», де до «штурму» поставились усерйоз:

Віктор Довганич
Я вже для М. Антонюк підготував, але не встиг раніше пана Святослава.http://cv.vkadri.com/page/pro-proekt-vkadri.html
Ігор Гамаль
Проект ВКадрі.ком (vkadri.com) є відео-сервісом, який дозволяє збирати та сортувати за тематикою мережеві медіа-дані різних форматів. Зареєструвавшись у мережі через соціальні профілі ВКурсі.ком, «Facebook», «В Контакте» або «Google+», користувачі отримують змогу одним кліком додавати в базу тематичних субпроектів ВКадрі.ком медіа-матеріали з провідних світових сервісів «YouTube», «Vimeo», «Яндекс», «DailyMotion», редагувати описи, сортувати за рубриками, залишати авторизовані коментарі.

vkadri.com/page/pro-proekt-vkadri.html
Максим Кияк
Щодо ситуації з т. зв. «штурмом ОДА», то вона, на мою думку, є яскравим свідченням того, що відбувається тоді, коли піарщик береться за політику. Розбурхати славетну чернівецьку громаду ой як не просто (будь тих хоч тричі супернаворочений піарщик з Києва)і вже вкотре на арену вийшов той самий «чорний лебідь» у вигляді цілковито індиферентних чернівчан, яким набагато легше перемикнути на інший канал, аніж вийти на пікет. З цим мабуть пора вже змиритись і прийняти як даність. Принаймні поки що.
Вдалий хід – організувати пресуху в "Інтерфакс-Україна" і тим самим хоча б зробити спробу перевести питання в загальнодержавну площину. Хоча деякі заяви в Інтерфаксі мали реально популістський характер.
Абсолютно повз було «пікетування» Нацради з питань телебачення і радіомовлення у найбільш тихий період який тільки може бути – липень-серпень, тобто період найбільш активних відпусток у держустановах. Та і взагалі, всім медійникам і піарщикам відомо, що більш «мертвого» сезону, ніж літо, немає.
Загалом, ця вся ситуація є навіть вигідною самому ТВА, оскільки виступає маркером для демонстрації опозиційності каналу після «особливої» позиції його колишнього керівництва під час останніх парламентських виборів. Сподіваюсь, що ситуація стабілізується, бо на Буковині з аудіовізуальними ЗМІ ситуація і так… Ну ви самі знаєте яка.
Святослав Вишинський
З якої радості чернівецька громада «славетна»? «Ця» чернівецька громада слави ще не здобула.
Михайло Шморгун
Мало того, найбільш активні активісти цього не розуміють. Пафос старих Чернівців, до яких вони нічого не мають вскружив їм голову. Я взагалі помітив одну річ — кількість міських навіжених падає десь пропорційно до збільшення кількості громадських активістів.
Маріанна Антонюк
хто вважає, що ситуація є вигідною для ТВА: 1. Спитайте, у скільки разів у них «впала» реклама. 2. Розкажіть про «вигоду» в жовтні, коли Нацрада думатиме над продовженням (чи НЕпродовженням) ліцензії.
А щодо акцій — ну а коли їх проводити, як не тоді, коли канал зник з ефіру? Чи може, треба було попросити, аби з пожежею почекали до вересня? Бо «сезон» — «мертвий»?)
Михайло Шморгун
Пані Маріанно! Я з повагою ставлюсь до журналістів з ТВА і тих хто їх підтримує.
Але є одне дежавю. Ситуація з ТВА, як дві краплі води схожа на ситуацію з Букіністом… Краще б я помилявся…
Максим Кияк
Тепер трохи більше по сабжу. Кілька зауваг і рефлексій, суто як споживач новин.
Вже є давно очевидним, що у гонитві за аудиторією чи за кліками чимала кількість журналістів не звикли особливо заморочуватись з приводу того, відповідають назви матеріалів об`єктивній реальності чи ні (або принаймні тому, що ми вважаємо об`єктивною реальністю). Видавати епатажне за дійсне – неодмінний атрибут «успішної» журналістики.
Жонглювання словами спричинює жонглювання смислами. Адже так зручно щось замовчати, а щось – гіперболізувати. Тому і виходить, що істина відносна, а «брехня, повторена багато разів, стає напівправдою». Один факт можна притягнути за вуха до іншого і приготувати такий собі інформаційний вінегрет, перетравлювати який доведеться вже споживачеві. Сьогодні так багато інформації, але так мало смислів.
Проблема дійсно є. Але, на щастя, все вищенадруковане не стосується більшості журналістів, а лише деякої їх частини і зовсім не дає підстав стверджувати про те, що загальний рівень журналістики (зокрема буковинської)перебуває «нижче плінтуса».

Татьяна Таран
Як на мене, то всі протестні акції в нас, як у бородатому анекдоті про «яка країна, такі й теракти». Країну творять люди, з людей робляться журналісти, з людей хтось стає президентами-міністрами іт.д. Риба вже не гниє з голови, вона давно повністю гнила. І ніяка революція проти влади не змінить системність буття мас, допоки кожна (ну хоча б більшість) одиниця (з яких складається маса)не зробить революцію у своїй системі цінностей та бажаннях помсти/аби заздрили/аби боялися. Яка мета у організаторів протестних акцій? Бути при СВОЇЙ владі, яка має здатність проявлятися по-різному. Приклад: санітарки/вахтери/кондуктори, все згідно освіті та прагненням.
Перед тим, як щось робити можна спитати себе «для чого це мені?» і відповісти правду. Собі. А далі діяти методами, які обрала совість. Яка совість у нашої нації зараз?
І ще одне просте питання: «Що я можу віддати цьому світу в обмін на його ласку?»
Маріанна Антонюк
влада намагається перевести конфлікт з ТВА у площину конфлікту «між журналістами» (майже-майже вдалося), а філософи — у площину високих матерій. Тут і зараз не формується «совість нації». Просто люди борються за свою роботу. Це ж очевидно. І якщо нарешті хтось зважився заявити, що з ним чинять несправедливо — навіщо нівелювати і принижувати їхню «систему цінностей»?
Татьяна Таран
Я жодним чином не мала на меті принижувати систему цінностей конкретно колективу ТВА і говорю тільки зі «своєї дзвіниці», практики і спостережень за навколишнім світом. Ділюся міркуваннями і, повірте, прискіпливо борюся зі своєю системою. Про ситуацію з ТВА свою думку висловила давно, якщо коротко: чи була можливість у співвласників вирішити це питання тихо, без розголосу, коли конфлікт тільки зароджувався? Чи бачив загрозу для себе увесь колектив до того, як поділився? І, якщо бачив, чому не протестував під вікнами начальства? У повному старому складі. Ні Пишний, ні Забродський без команди не змогли б рулити телеканалом і думкою глядача.
Останні пікети журналістів ТВА особисто у мене викликали б повагу, якби серед лозунгів були і закреслені вуса і щось про Пишних, або б взагалі не було натяків на ці прівища, а суть — бажання працювати.
Святослав Вишинський
Сьогоднішній приклад висвітлення однієї і тієї ж події кількома чернівецькими ЗМІ. На «БукІнфо» об 11:48 відносно мирно — але з політикою. Абсолютно законне перебування громадян у стінах муніципальної установи чомусь названо «захопленням міської ради»:



Об 11:51, з різницею у три хвилини, «Молодий буковинець» виносить новину про «захоплення» в заголовок:



Тоді як за відомостями газети «Час» о 12:17 (годинник на сайті спішить на годину) підприємці «сидять в кабінеті» з Віталієм Михайлішиним. Очевидно, до «захоплення» ще не дійшло — підприємці тільки обіцяють «залишатись у приміщенні» і завтра (sic) «привести родичів»:



Узагалі, варто починати з того, що є «захопленням» об'єкту за кримінологічним визначенням. Або «штурмом» — за військовим.
Святослав Вишинський
N.B. «Якось недбало формулюються новини про застосування сірійцями хімічної зброї в день приїзду експертів ООН з хіміних озброєнь. Чи не краще так: Асад з причини расової ненависті застосував хімічну зброю проти опозиційної ЛГБТ меншини з метою недопущення її до таємних лабораторій зі збагачення урану шляхом жорстокого поводження з тваринами». (Дмитро Корчинський, «Facebook», 21 червня 2013)

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте