З вірою у свою правоту

Стосовно харківського інциденту: дивно і незрозуміло, що свою молодість і здоров'я футбольні хулігани дарують кривавим бійкам за ефемерну честь клубів, які давно стали приватною забавкою в купки олігархів. У країні, де тисячі випадків, коли такої бойової злагодженості елементарно бракує — і де тисячі справді заслуговують на те, аби їм переламали кістки. Зверніть увагу, як вони добивають лежачих — і як хутко потім утікають від міліції, котру однаково ненавидять. Жодна із цих груп не організовує напади на райвідділи у Врадіївці чи якому-небудь Харкові, не вислідковує і не ліквідовує «перевертнів у погонах», не відбиває дитячі майданчики у багатих забудовників. Зате регулярно відправляє на той світ одне одного. Один за одним. З упертою послідовністю. І вірою у свою правоту.

9 коментарів

Максим Пансик
Лідерів не є + «давно стали приватною забавкою в купки олігархів»
Олексій Пономаренко
Ну питання ОФу то окрема тема, де купа ньюансів. То пройде з часом, як майже пройшло в Англії наприклад. Стосовно відправляє на той світ з регулярніст., все ж не так часто. У нас в Україні такого і не пам«ятаю…
Михайло Шморгун
Є і хороші приклади самоорганізації… Я от збираюсь написати про Ройзмана і його боротьбу з наркотиками та все руки не доходять…
Святослав Вишинський
Декілька десятиліть тому зразки самоорганізації подавали італійські ультрас — про це мені доводилось говорити на одній з лекцій у «Патріоті України» ще у 2008 р.:


Святослав Вишинський — Праворадикальні субкультури: Футбольні хулігани (2008) | Чернівці | ВКадрі — відео каталог

Але системі вигідний контрольований «спуск пару» пассіонарної молоді у формі таких беззмістовних бійок, а не її політична самоорганізація:

"… Ми зіштовхуємось з певним родом абстрагування національно свідомої футбольної молоді від реальної соціальної проблематики і суспільства в цілому та його самообмеженням у відносно віртуальній площині стадіону. До негативних факторів слід також зазначити зростання чисто внутрішнього спортивного насильства, яке, втім, не становить ніякої загрози Системі, а в разі його винесення за межі стадіону (побиття представників національних меншин, варварські погроми після матчів), або ж на стадіоні (скандальні безпорядки на трибунах), це насильство в очах соціуму спрацьовує лише як дискредитація всього руху загалом, чим противники правої ідеї сповна користуються. В даному аспекті слід наголосити на помітному зниженні активності футбольних ультрас та їх деполітизацію, а також на цілком неефективних проявах зовнішньої пропаганди, якщо вона і має місце. Зрозуміло, що для Системи не складають ніякої загрози бійки футбольних хуліганів на задвірках міст, а періодичні погроми лише створюють потрібну інформаційну послугу.

Натомість грамотна активність ультрас на стадіонах, яка може виявлятись, особливо на матчах, що екранізуються на багатомільйонну телеаудиторію, в доволі дієвих формах, для Системи несе значно більшу загрозу, чим і пояснюється така пристальна увага силових служб до активності правої молоді на секторах стадіонів та їх нейтралізація за будь-якої нагоди. В цьому сенсі, замість безглуздої провокації міліції на насильство, безцільного паління «фаєрів» та варварської руйнації секторів, за що потім змушений розплачуватись футбольний клуб, значно ефективнішою — і водночас більш організуючою молодь — є політична та соціальна активність навколофутбольної молоді, зокрема через неординарні засоби вболівння на трибунах (масові графічні та анімаційні постановки, банери з доступними лозунгами та ін.). Натомість сьогодні активність ультрас якщо і виражається політично, то цілком незрозуміло для мас..."

(Святослав Вишинський, «Прагматика справа: Критика українського праворадикального руху», «Politosophia», текст за 2008 р.)
Євген Токарюк
«Зате регулярно відправляє на той світ одне одного»
ух!
Автор, поділіться інформацією по випадкам в Україні
Святослав Вишинський
Автору відомі випадки, коли київські фани колять одне одного заточками (іноді і з політичних мотивів — ліві vs. праві, «Арсенал» vs. «Динамо»). Або, і без «г… на», відправляють у реанімацію (харківські та дніпропетровські). Сприймаю такі випадки без іронії.
Сергій Янушевський
А згадайте Москву 2002 року, коли після програшу національної збірної у заворушеннях прийняло участь від 7 до 8 тис. чоловік.
Святослав Вишинський
Де ці тисячі після затримки у виплаті зарплатні, наприклад?
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте