На княже віче князь і кличе
Відзначення Буковинського віча 3 листопада та пов’язані з ним події залишили чимало запитань. Кому була вигідна ця помпезна постановка – і хто насправді скористався її плодами? Ми стали свідками того, як ефективно, при бажанні, працює бюрократична машина, з легкістю мобілізуючи десяток тисяч підневільних людей та сотню незалежних громадських організацій на вирішення конкретних політичних задач поточного дня. Здається, тільки ідіот буде заперечувати той факт, що ця вистава мала не колективний, а цілком індивідуальний характер – і адресувалась не в міфічний Брюссель, а на цілком зриму Банкову. Всі ці 10-15 тис. людей на Центральній пл. Чернівців – багатоголове уособлення голови обласної державної адміністрації Михайла Папієва, що репрезентували його так само, як кріпаки у XIX ст. представляли статки, можливості та амбіції пана. Віче справило роль колективного шаманського обряду відведення грозових хмар, котрі останніми тижнями нависли над світлими головами губернаторів. Тисячі кріпаків не закликали добрих духів Европи – вони задобрювали злих духів Банкової, заступаючись за свого сюзерена.
Михайло Миколайович правив бал, демонструючи міцність своїх адміністративних позицій в області. Менестрелі опозиції йому підігрували. Звісно, в ОДА більше інструментів для формування «масовок», тоді як опозиція при проведенні публічних акцій вимушена платити з власної кишені. Влада може перекласти видатки на самих виконавців – або в крайньому разі на бюджет. Проте чим більше представники «Батьківщини» та прогресивної інтелігенції голосили про постановочний характер події, тим більше вивищували своїми словами режисерський талант її організатора. Все це скиглення пресі десь у Києві звучало як комплімент. Не інакше. Чим більше скиглили – тим міцніше укріпляли фундамент під губернаторським кріслом Михайла Папієва.
На тлі голослівних заяв про його можливу відставку все це радше виглядало як вистава з недавнього фестивалю комедії. «Золоті оплески» заслужив режисер зовсім іншого театру. Адже, підтверджуючи столичним «соглядатаям» силу і норов удільного князя, бунтівні бояри власноруч розписались у власному безсиллі. При цьому ж устигли підставити наївних герольдів. Вважаю, що канал ТВА з його «качками» про відставку Михайла Папієва не лише використали, втягнувши в політичні ігри сумнівних правил, але й відверто підставили. І це особливо на часі драматичних подій, котрі очікують телеканал після 24 листопада. Після всього цього писати звернення до голови ОДА та Чернівецької обласної ради з проханнями заступитись перед Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення, апелюючи до власного «політичного нейтралітету», і переконувати в останньому своїх колег і глядачів – буде вже вершиною придворного mauvais ton.
Кому була вигідна «качка» про відставку Михайла Папієва і його перехід на посаду голови Чернівецької обласної ради? Те, що устами Петра Кобевка і Максима Бурбака вона в ефірі ТВА за два тижні «вилітала» щонайменше двічі, говорить про те, що хтось або надто вжився в ролі придворних дурнів і забувся – або, голосно граючи блазнів, прагнув підставити губернатора, спровокувавши його змінити визначальні плани. Аби якомога довше затримати в зоні обстрілу, до якої нині все ще зобов’язує його посада. Однак в останнього завжди в розпорядженні козирна карта «народного віча» – а з німим vox populi ні блазні, ні герольди, ні бояри нічого вдіяти не можуть. За дефіцитом рицарської доблесті і поетичного таланту.
Втім, випустивши качок, деякі місцеві ЗМІ одразу ж оголосили й полювання. Представників громадських організацій краю, котрі підписались під зверненням цьогорічного Буковинського віча за европейську інтеграцію, опозиційна преса «лінчує» так само, як і депутатів, що підписались за скликання позачергової сесії обласної ради для вирішення проблеми бюджетних виплат. І, як завжди, робить це вибірково. Виходить двояка логіка оцінок та поведінки: Андрій Пишний, Максим Бурбак та ін. представники опозиції заявляли, що брати участі у владному фарсі не будуть, але першими прийшли попіаритись під партійними прапорами та роздати наліво і направо коментарі місцевим ЗМІ. «На бал нас не пустять, але при вході потопчемось». У повному складі опозиційні депутати прийшли і на сесію обласної ради 4 листопада, і брали участь у голосуванні, і знову роздавали коментарі. Цього разу до роботи фракції долучилась навіть Тетяна Смолдирєва, яка ще зовсім недавно просила позбавити її мандату та відповідальності перед виборцями. Хіба щось змінилось у Датському королівстві? «There are some things in this world, Captain Niobe, that will never change».
Тепер, коли після позачергової сесії Чернівецької обласної ради сезон полювання на відьом відкрито, можна підсумувати два відповідальні (sic) моменти:
1. Відставка Михайла Папієва, двічі прогнозована Петром Кобевком та Максимом Бурбаком, не відбулась. Чи готові вони, як журналіст і політик, відповідати за достовірність поширеної інформації? Так само, як і канал ТВА, який двома хвилями транслював її в теле-ефірі.
2. Депутатів, які підписались під зверненням про скликання позачергової сесії, деякі ЗМІ прямо чи опосередковано назвали «тушками». Виходить, скликання сесії тепер є ознакою «провладності». Чи готові ці ЗМІ вибачитись за безпідставно навішені ярлики – або ж назвати «тушками» разом і всіх учасників сесійного карнавалу?
Спеціально для
Михайло Миколайович правив бал, демонструючи міцність своїх адміністративних позицій в області. Менестрелі опозиції йому підігрували. Звісно, в ОДА більше інструментів для формування «масовок», тоді як опозиція при проведенні публічних акцій вимушена платити з власної кишені. Влада може перекласти видатки на самих виконавців – або в крайньому разі на бюджет. Проте чим більше представники «Батьківщини» та прогресивної інтелігенції голосили про постановочний характер події, тим більше вивищували своїми словами режисерський талант її організатора. Все це скиглення пресі десь у Києві звучало як комплімент. Не інакше. Чим більше скиглили – тим міцніше укріпляли фундамент під губернаторським кріслом Михайла Папієва.
На тлі голослівних заяв про його можливу відставку все це радше виглядало як вистава з недавнього фестивалю комедії. «Золоті оплески» заслужив режисер зовсім іншого театру. Адже, підтверджуючи столичним «соглядатаям» силу і норов удільного князя, бунтівні бояри власноруч розписались у власному безсиллі. При цьому ж устигли підставити наївних герольдів. Вважаю, що канал ТВА з його «качками» про відставку Михайла Папієва не лише використали, втягнувши в політичні ігри сумнівних правил, але й відверто підставили. І це особливо на часі драматичних подій, котрі очікують телеканал після 24 листопада. Після всього цього писати звернення до голови ОДА та Чернівецької обласної ради з проханнями заступитись перед Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення, апелюючи до власного «політичного нейтралітету», і переконувати в останньому своїх колег і глядачів – буде вже вершиною придворного mauvais ton.
Кому була вигідна «качка» про відставку Михайла Папієва і його перехід на посаду голови Чернівецької обласної ради? Те, що устами Петра Кобевка і Максима Бурбака вона в ефірі ТВА за два тижні «вилітала» щонайменше двічі, говорить про те, що хтось або надто вжився в ролі придворних дурнів і забувся – або, голосно граючи блазнів, прагнув підставити губернатора, спровокувавши його змінити визначальні плани. Аби якомога довше затримати в зоні обстрілу, до якої нині все ще зобов’язує його посада. Однак в останнього завжди в розпорядженні козирна карта «народного віча» – а з німим vox populi ні блазні, ні герольди, ні бояри нічого вдіяти не можуть. За дефіцитом рицарської доблесті і поетичного таланту.
Втім, випустивши качок, деякі місцеві ЗМІ одразу ж оголосили й полювання. Представників громадських організацій краю, котрі підписались під зверненням цьогорічного Буковинського віча за европейську інтеграцію, опозиційна преса «лінчує» так само, як і депутатів, що підписались за скликання позачергової сесії обласної ради для вирішення проблеми бюджетних виплат. І, як завжди, робить це вибірково. Виходить двояка логіка оцінок та поведінки: Андрій Пишний, Максим Бурбак та ін. представники опозиції заявляли, що брати участі у владному фарсі не будуть, але першими прийшли попіаритись під партійними прапорами та роздати наліво і направо коментарі місцевим ЗМІ. «На бал нас не пустять, але при вході потопчемось». У повному складі опозиційні депутати прийшли і на сесію обласної ради 4 листопада, і брали участь у голосуванні, і знову роздавали коментарі. Цього разу до роботи фракції долучилась навіть Тетяна Смолдирєва, яка ще зовсім недавно просила позбавити її мандату та відповідальності перед виборцями. Хіба щось змінилось у Датському королівстві? «There are some things in this world, Captain Niobe, that will never change».
Тепер, коли після позачергової сесії Чернівецької обласної ради сезон полювання на відьом відкрито, можна підсумувати два відповідальні (sic) моменти:
1. Відставка Михайла Папієва, двічі прогнозована Петром Кобевком та Максимом Бурбаком, не відбулась. Чи готові вони, як журналіст і політик, відповідати за достовірність поширеної інформації? Так само, як і канал ТВА, який двома хвилями транслював її в теле-ефірі.
2. Депутатів, які підписались під зверненням про скликання позачергової сесії, деякі ЗМІ прямо чи опосередковано назвали «тушками». Виходить, скликання сесії тепер є ознакою «провладності». Чи готові ці ЗМІ вибачитись за безпідставно навішені ярлики – або ж назвати «тушками» разом і всіх учасників сесійного карнавалу?
Спеціально для
1 коментар