Пишу, щоби студенти на Майдані Незалежності і на Центральній площі зрозуміли: танцями революції не робляться. В іншому разі краще одразу розійтись «домів». Зустрічне запитання: Ви маєте персональний досвід вуличного протистояння спецпідрозділам міліції? Наприклад, силового прориву шеренги «космонавтів».
Як видно, відповідати не збираєтесь. Тому продовжу я. Автор безпосередньо знає, як відбуваються сутички з «Барсом» (коли йому було 18), і як затримує «Беркут» (йому було 20). Попри те він також мав нагоду переконувати організаторів не проводити в силовому варіанті одну відому акцію, яка закінчилась побиттям і затриманням 147 осіб. Я ніколи не закликаю робити інших те, чого не зміг би зробити сам.
Однак кожен вчинок повинен мати достатню підставу і зрозумілий алгоритм реалізації. Якщо опозиція закликає громадян на вулиці, то вона повинна дати їм наступальний план дій — і це необов'язково пряме насильство. Досвід Евромайдану та ін. акцій протесту доводить, що пасивне овече стояння у кращому (sic) випадку закінчиться тим, чим закінчилась ніч на 30 листопада на Майдані Незалежності. В гіршому (sic) — безкровним розчаруванням. Якщо політики і громадяни до цього не готові — не слід узагалі виходити на вулиці.
Сьогодні зясовувати стосунки хто більший опозиціонер не потрібно. Сьогодні головне зберегти Україну, як державу. Для цього треба всім РАЗОМ виступити єдиним фронтом. А хто є ху, як я вже один раз писав, виясними потім, після перемоги.
"… Власть может сконцентрировать большое количеств робо-копов в черном в отдельно взятом месте — но если полыхнет в сотни точках — она бессильна. Поэтому нужно блокировать весь Киев. Просто выходите на улицу. Желательно на проезжие части. Оставляйте машины. Останавливайте общественный транспорт". (Сергей Гайдай, «Facebook», 1 декабря 2013)
«Нічні табори не мають сенсу. Люди там виснажуються. Вільнюс закінчився, тепер наше завдання – викинути владу. Це можна зробити паралізацією її роботи. Для цього люди мають відсипатися та від'їдатися в квартирах, а вдень весь час блокувати урядовий квартал. <...> Не захоплюйте другорядні органи влади – це розпорошує сили. <...> Разом з паралізацією нами вулиць влада посипеться». (Єгор Соболєв, «Українська правда», 2 грудня 2013)
«1. Не порушуйте правила дорожнього руху (ходіть тротуарами, переходьте дорогу на зелене світло і т.д.).
2. Не блокуйте рух транспорту.
3. Не блокуйте адміністративні будівлі.
4. Вигукуйте лише обдумані гасла до 22.00.
5. Використовуйте національну символіку.
6. Не вживайте алкогольні напої.
7. Не провокуйте конфлікти.
8. Не пошкоджуйте громадське та приватне майно.
9. Не смітіть».
У мене запитання: чому десятим пунктом не написано: «10. Не страйкуйте і не бойкотуйте чинну владу»? Це просто пародія. Їх будуть бити гумовими кийками, а вони бояться ходити на червоне світло.
Думаю це трохи засильно Свят.
У нас немає практики проведення мітингів страйків. Вони йдуть методом проб і помилок. Це важкий, але правильний шлях.
Я думаю ми маємо, навпаки підтримати лідерів студентства — Вони молодці. Вони змушені воювати на два фронти...( Другий фронт — це всілякі «старші товариші»). А ти Свят ще додаєш їм… Думаю це неправильно.
Знаєш, я думаю, що майдан 2013 — це не явище, це скоріше процес. І це добре. Хлопці і дівчата — це Ваша війна і ваша ж відповідальність. Ви достойні змін за які боретесь…
Яких помилок? Оголосити страйк і ходити на пари? Це що за такий страйк? Оголосити блокування будівлі і через кілька годин його зняти без яких-небудь зрозумілих причин? Кричати «революція» і боятись перекрити вулицю?
І це також. Нехай ідуть своїм шляхом.
Маємо їх підтримати! Подивишся на те, як Вони швидко «навчаться», коли когось гепне міліціонер. Діла вчать краще за 1000 слів. Я лиш з Києва, думаю саме там зараз основна двіжуха, а у нас трохи по-чернівецькому все.
Я досі вірю в Чудо ( і, направду, можливо висловився б навіть жорсткіше ніж Ти… але не буду. Вони молодці, все одно )
"«А ще непогано було б ініціювати акцію під Межигір'ям», — сказав він і звернувся до учасників мітингу з питанням: «Добре було б?». Почувши схвальні крики, Яценюк повідомив: «Прийнято»." («Яценюк покликав Євромайдан пікетувати Межигір'я», «Українська правда», 5 грудня 2013)
Керівництво опозиції не знає що робити і кожного наступного дня суперечить попередньому. Навіщо вони знову скликають Народне віче 8 грудня? Вимагати «покарання винних у побитті мирних громадян 30 листопада та 1 грудня»? Вони вже скликали віче 1 грудня — прийшов мільйон. Вони не знали що робити. Навіщо виходити на Майдан? Слухати їхні виступи? Ти, як громадянин, можеш відповісти?
Як громадянин можу відповісти. Як людина, яку уклінно просили не критикувати оо — ні.
У гру ще не вступили всі актори. Думаю 8 грудня розставить крапки над ї…
Т.зв. «План дій учасників Майдану» на сайті партії УДАР, цитую:
«IV. ЗАХОДИ ГРОМАДСЬКОЇ НЕПОКОРИ
— Закликати до бойкоту товарів та послуг тих компаній та організацій, власники яких є депутатами або активістами Партії регіонів.
— Звернутися до державних службовців, не згодних з нинішньою політикою влади із закликом добровільно подати у відставку.
— Ініціювати масові демонстрації протесту проти візиту в Україну керівників глав держав і урядів, які підтримують чинний режим».
Далі:
«V. ОКРЕМІ ІНІЦІАТИВИ
— Враховуючи бездіяльність правоохоронних структур, посилити охорону громадського порядку. Зокрема, провести переговори з керівниками «афганців», організацій ветеранів Збройних сил і силових структур з метою їх залучення до охорони громадського порядку в місцях проведення акцій та захисту прав громадян під час мирних протестів.
— Залучати важку будівельну, сільськогосподарську та комунальну техніку для посилення периметру Майдану.
— Ініціювати акції під Межигір’ям. Підготувати та зареєструвати законопроект, який би передбачав можливість існування державних резиденцій, у тому числі резиденції глави держави винятково на території державних установ і відповідно забороняв їх функціонування на території приватних організацій, у тому числі тих, які зареєстровані за кордоном.
— Здійснювати постійний моніторинг підвозу людей на акції, які організовані Партією регіонів, визначити відповідальних за проведення такого моніторингу в усіх рекреаційних зонах навколо Києва, зокрема, в Пущі-Водиці, Кончі-Заспі, Ірпені, Василькові тощо, у самому Києві, зокрема, на залізничних та автобусних вокзалах».
Іншими словами — стояти на Майдані і вимагатись чогось, доки всі не втомляться і не розійдуться по домівках. Текст опублікований 5 грудня, через 2 тижні, як в Україні почались перші народні виступи. Висновок очевидний: якщо, крім цього Плану, в опозиції та громадськості більше нічого немає, то на місці влади на Майдан можна більше не зважати. Його навіть непотрібно розганяти — акція виконуватиме роль різдв'яної ярмарки за гроші «Госдепа».
"… Більшість – це зовсім не гопники-тітушки, які минулої неділі жалісливо тулилися до «Беркута». То футбольні хулігани, праві та ліві активісти пліч-о-пліч… і прості вже розлючені, а не танцюючі студенти. <...>
… Той факт, що саме чиїсь найманці свідомо спровокували сутички на Банковій, зумівши скерувати енергію гарячої, щирої та готової до штурмів (не в останню чергу завдяки гучним заявам опозиціонерів) молоді саме на Адміністрацію президента, не змінює головного. Лідерство – це не тільки промови з трибуни. Це здатність як вести за собою людей, так і відводити їх. Не просто відхрещуватись, автоматично записуючи до лав тітушків усіх, кого стримати не вдалося після тижня скандування гасла «Ре-во-лю-ці-я!» та закликів «вимести геть цю владу». Чи всіх, хто в масках – «вбранні», до якого давно звикли активісти, бо не з чуток знають: кримінальні справи в Україні порушуються дуже легко".
Потрібно було не кричати «Революція!» — а робити революцію. Відповідь влади закономірна і передбачувана. Інфо-графіка Вадима Міського, зображення «клікабельне».
«Пение гимнов. Массовые концерты. Радостная вера в мирные акции. Гневное шиканье на „провокаторов“. Радостное единение под лозунгом „что мы все такие мирные и креативные“. Установление мировых рекордов по числу фонариков на одной площади. „Теплые океаны“ и прочее. Все это теперь далекий и постыдный бред». (Сергей Гайдай, «Facebook», 17 января 2014)
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі. Увійти
або
Зареєструватися.
Увійти за допомогою профілю:
Facebook
або
Вконтакте
25 коментарів
Однак кожен вчинок повинен мати достатню підставу і зрозумілий алгоритм реалізації. Якщо опозиція закликає громадян на вулиці, то вона повинна дати їм наступальний план дій — і це необов'язково пряме насильство. Досвід Евромайдану та ін. акцій протесту доводить, що пасивне овече стояння у кращому (sic) випадку закінчиться тим, чим закінчилась ніч на 30 листопада на Майдані Незалежності. В гіршому (sic) — безкровним розчаруванням. Якщо політики і громадяни до цього не готові — не слід узагалі виходити на вулиці.
А Ви брали участь в конфліктах з міліцією? «Чи так, просто поговорити?» (с)
«1. Не порушуйте правила дорожнього руху (ходіть тротуарами, переходьте дорогу на зелене світло і т.д.).
2. Не блокуйте рух транспорту.
3. Не блокуйте адміністративні будівлі.
4. Вигукуйте лише обдумані гасла до 22.00.
5. Використовуйте національну символіку.
6. Не вживайте алкогольні напої.
7. Не провокуйте конфлікти.
8. Не пошкоджуйте громадське та приватне майно.
9. Не смітіть».
У мене запитання: чому десятим пунктом не написано: «10. Не страйкуйте і не бойкотуйте чинну владу»? Це просто пародія. Їх будуть бити гумовими кийками, а вони бояться ходити на червоне світло.
У нас немає практики проведення мітингів страйків. Вони йдуть методом проб і помилок. Це важкий, але правильний шлях.
Я думаю ми маємо, навпаки підтримати лідерів студентства — Вони молодці. Вони змушені воювати на два фронти...( Другий фронт — це всілякі «старші товариші»). А ти Свят ще додаєш їм… Думаю це неправильно.
Знаєш, я думаю, що майдан 2013 — це не явище, це скоріше процес. І це добре. Хлопці і дівчата — це Ваша війна і ваша ж відповідальність. Ви достойні змін за які боретесь…
Маємо їх підтримати! Подивишся на те, як Вони швидко «навчаться», коли когось гепне міліціонер. Діла вчать краще за 1000 слів. Я лиш з Києва, думаю саме там зараз основна двіжуха, а у нас трохи по-чернівецькому все.
Я досі вірю в Чудо ( і, направду, можливо висловився б навіть жорсткіше ніж Ти… але не буду. Вони молодці, все одно )
Керівництво опозиції не знає що робити і кожного наступного дня суперечить попередньому. Навіщо вони знову скликають Народне віче 8 грудня? Вимагати «покарання винних у побитті мирних громадян 30 листопада та 1 грудня»? Вони вже скликали віче 1 грудня — прийшов мільйон. Вони не знали що робити. Навіщо виходити на Майдан? Слухати їхні виступи? Ти, як громадянин, можеш відповісти?
У гру ще не вступили всі актори. Думаю 8 грудня розставить крапки над ї…
«IV. ЗАХОДИ ГРОМАДСЬКОЇ НЕПОКОРИ
— Закликати до бойкоту товарів та послуг тих компаній та організацій, власники яких є депутатами або активістами Партії регіонів.
— Звернутися до державних службовців, не згодних з нинішньою політикою влади із закликом добровільно подати у відставку.
— Ініціювати масові демонстрації протесту проти візиту в Україну керівників глав держав і урядів, які підтримують чинний режим».
Далі:
«V. ОКРЕМІ ІНІЦІАТИВИ
— Враховуючи бездіяльність правоохоронних структур, посилити охорону громадського порядку. Зокрема, провести переговори з керівниками «афганців», організацій ветеранів Збройних сил і силових структур з метою їх залучення до охорони громадського порядку в місцях проведення акцій та захисту прав громадян під час мирних протестів.
— Залучати важку будівельну, сільськогосподарську та комунальну техніку для посилення периметру Майдану.
— Ініціювати акції під Межигір’ям. Підготувати та зареєструвати законопроект, який би передбачав можливість існування державних резиденцій, у тому числі резиденції глави держави винятково на території державних установ і відповідно забороняв їх функціонування на території приватних організацій, у тому числі тих, які зареєстровані за кордоном.
— Здійснювати постійний моніторинг підвозу людей на акції, які організовані Партією регіонів, визначити відповідальних за проведення такого моніторингу в усіх рекреаційних зонах навколо Києва, зокрема, в Пущі-Водиці, Кончі-Заспі, Ірпені, Василькові тощо, у самому Києві, зокрема, на залізничних та автобусних вокзалах».
Іншими словами — стояти на Майдані і вимагатись чогось, доки всі не втомляться і не розійдуться по домівках. Текст опублікований 5 грудня, через 2 тижні, як в Україні почались перші народні виступи. Висновок очевидний: якщо, крім цього Плану, в опозиції та громадськості більше нічого немає, то на місці влади на Майдан можна більше не зважати. Його навіть непотрібно розганяти — акція виконуватиме роль різдв'яної ярмарки за гроші «Госдепа».
… Той факт, що саме чиїсь найманці свідомо спровокували сутички на Банковій, зумівши скерувати енергію гарячої, щирої та готової до штурмів (не в останню чергу завдяки гучним заявам опозиціонерів) молоді саме на Адміністрацію президента, не змінює головного. Лідерство – це не тільки промови з трибуни. Це здатність як вести за собою людей, так і відводити їх. Не просто відхрещуватись, автоматично записуючи до лав тітушків усіх, кого стримати не вдалося після тижня скандування гасла «Ре-во-лю-ці-я!» та закликів «вимести геть цю владу». Чи всіх, хто в масках – «вбранні», до якого давно звикли активісти, бо не з чуток знають: кримінальні справи в Україні порушуються дуже легко".
(Валерія Бурлакова,