Топор войны

Днями в соціальній мережі «Facebook» мала місце знакова дискусія між координатором блогосфери «ВКурсі» Михайлом Шморгуном та редактором інформаційної агенції «BukNews» Юрієм Чорнеєм. З неї ми дізнались багато нового. Розберемось детальніше.



Після того, як у бесіді, що відбулась на першій акції чернівецького Евромайдану на Центральній пл. 22 листопада у присутності блогера Михайла Шморгуна, журналістів С.В. та М.А., громадського діяча І.Б., депутата обласної ради М.П. та ін. (при потребі розшифрую), редактор «BukNews» відкрито визнав, що «мочив і буде мочити» Назара Горука «задля власного задоволення» — до цього питання можна не повертатись. Такий журналіст нічим не відрізняється від посадовців, які зводять особисті рахунки, використовуючи службове становище.



Журналістські цінності знищені самими журналістами. «Джинсою» і «бомбонами», анонімками і маніпуляціями, замовчуванням суспільно важливої інформації і поширенням нічим непідтверджених пліток. Влада не продає журналістів — журналісти продаються самі. Що засвідчують не лише скандальні плівки Віктора Довганича, але й Ваші власні приватні висловлювання, які Ви рідко наважуєтесь повторити відкрито.



На відміну від журналістів, блогери чесно визнають суб'єктивність власних дописів. Як і свої політичні вподобання: особисто я симпатизую «Свободі», Михайло Шморгун — УДАРу і «Громадянській позиції», а кому симпатизуєте Ви? Особливе ставлення Юрія Чорнея до ВО «Батьківщина» є річчю, про яку він ніколи не хоче говорити вголос. Однак на відомих плівках це визнав Ваш колега Петро Кобевко. До чиїх слів я можу чимало додати — зокрема, той факт, що у 2011 р. видання «BukNews» відновило роботу за підтримки місцевого опозиціонера І.М. на умовах лояльного висвітлення діяльності конкретної політичної сили.



Ця заява є однією з причин появи даного допису. Як від фахового журналіста, вимагаю від Юрія Чорнея назвати «поінформовані джерела», на які він спирається, і вибачитись за поширення недостовірної інформації. Заодно можете вибачитись і перед Михайлом Шморгуном за систематичне поширення неправдивих відомостей про його публічну діяльність, завдячуючи яким він став безробітним.



На відміну від деяких журналістів, навішування ярликів ми не вітаємо. Нанесення образ — караємо згідно чинних у блоговій мережі «ВКурсі» Правил. Вся ця лексика — «блохери», «провладні» і «підконтрольні владі», «пройдисвіти», «противсіхи», «сморід», «холуї», «куплені» і «продажні» «за шмат гнилої ковбаси», «тушки» і «тітушки», «тоталітарне мислення», «загроза суспільству», «розкольники», «доносчики», «сексоти», «провокатори», «зашорені догматики» і «вузьколобі фашисти» — не з нашого словника. Для більшої ясності прошу Юрія Чорнея назвати ім'я згаданого "ідейного натхненника" — і припинити маніпулювати моїм прізвищим з приставкою «однофамілець сталінського прокурора» у розмовах за спиною. Перш ніж обвинувачувати нас, нагадайте той факт, що перший буковинський опозиційний ресурс, назва якого Юрію Чорнею відома краще за інших, з 2009 р. технічно всебічно і безоплатно підтримується особами, яких Ви 12 січня 2014 р. назвали «фашистами».



Я більше не вважаю Вас незалежним журналістом. Хоча би тому, що, називаючи у приватній розмові опозицію і конкретну політичну силу «гнилою», Ви ніколи не наважитесь зробити цього на шпальтах «BukNews». Так само як і назвати в очі «бандитом» політика, з яким свого часу вели перемовини про «взаєморозуміння і підтримку». Кількість вилитого — Вами — бруду на дві з трьох опозиційних партій УДАР і «Свобода» ми можемо легко порахувати. У чому «незалежний журналіст» керується як особистими рахунками, так і фінансовим розрахунком, так що готовий розміщувати «джинсу» від таких політиків, як депутат обласної ради В.Т. — включаючи позитивне висвітлення його ж виходу зі складу фракції «однієї з трьох опозиційних партій». Факт проплати підтверджувався у приватних бесідах. За відсутності інших свідків можете назвати це «брехнею».



У нас немає господарів і догматів. Ми не діємо брудними методами. За свої слова готові відповідати. Різниця між нами в тому, що ми, в силу «тоталітарного мислення» та ін. зовсім-не-ярликів, намагаємось не йти врозріз із власною совістю. Відтак не вважаємо підкупність чимось «кращим».



Якщо Ви не вибачитесь, я розшифрую ініціали, назву суми, джерела інформації — і більше не подам Вам руки.

12 коментарів

Святослав Вишинський
P.S. Наперед прошу вибачення у всіх, чиї інтереси може зачепити цей конфлікт. Рівно як і за те, що переступив через власне правило і навів цитати із соціальної мережі. Дискусія відбулась 11-12 січня 2014 р. на сторінці Михайла Шморгуна з ініціативи Юрія Чорнея.

Віктор Довганич
Ще багато чого буде попереду. Максим Бурбак через Верховну Раду направив депутатський запит до Генерального прокурора про скоєння мною злочину, під час викриття продажності «відомих» журналістів w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/wcadr41D?kodzap=33839&koddep=15655 коментар
Yurij Chornej Не переймайся, Igor Nakonechnyi, так тяжко чужими справами. Всі фігуранти справи обов'язково довідаються про все від слідчого))
Святослав Вишинський
Будь ласка, не плутайте ці речі. Ваш конфлікт із журналістами — це Ваш конфлікт із журналістами.
Віктор Довганич
Про мій конфлікт згадали Ви. А я використовую інформаційний привід щоб підсилити до нього увагу :)
Святослав Вишинський
Передбачувано: Юрій Чорней «достойно» уник відповіді. Втім, я не буду розшифровувати ініціали і називати суми — нехай вони залишаться на його пам'яті. Руки Вам більше не подам. (Кінець дискусії).
Михайло Павлюк
Перечитав дані матеріали, хотів висловити декілька суджень про ЦЮ ситуацію та загалом. Так і не розумію, Святе й Михайле, навіщо ви тратите час і зусилля на дискусії з Юрієм Іллічем, коли цей час набагато корисніший був би для виправлення помилок й неточностей тих, хто дійсно вважає (партії, НГО, окремі громадяни, можливо, ЗМІ, але точно не у такий спосіб), що влада чинна політична виконавча зайшла «занадто далеко». Кажу вам це як колега, товариш, який знає, про дружні відносини, і Вишинського і Чорнея, зокрема. От, не вірю я що ти, Святе, не розумієш, що ти прочитав більше книжок ніж ті, кого ти хочеш захистити (не про Михайла), бачили піску у морі? Подивися як медіаексперт, кому вигідні і те «оцінювання» діяльності журналістів, і ті «плівки», записані директором комунального підприємства. За що ти дорікаєш постійно Чорнею? За його симпатію Юлі (саме їй, решта похідне). Так це щира послідовна позиція людини, яка РОКИ може пояснити її. Зізнаюся, це гідний опонент у дискусії, він має переконання. Більше — це єдина (бвчення ролі певних особистостей у новітній історії України), що нас заставляє дискутувати удвох і залишатися при своїх думках. Тебе коробить, що ресурс БУКНЮЗ підтриує опозицію — БЮТ, ФЗ, т.д. Як громадянину раджу тоді — не читай його. А як медіаексперт — постав запитання собі, чи ЦЕ найбільша зараз небезпека на медіаринку? У країні відсутності правил, ти помітив, як хтось занадто проявляє симпатію субєктивну, начебто, порушуючи принципи і процедури вільної та незалежної журналістики. Та ще трохи, і такий декілька сайтів + ФБ це останнє де можна буде щось почитати. До слова, цікаво проаналізувати, чи усі сайти чернівецькі написали про події 16 січня, звуження прав активістів, журналістів, НГО, мітингувальників (ЦЕ Ж ОБ'ЄКТИВНО) та реакцію (в одні ворота, до слова теж) міжнародної спільноти?? ПІДКРЕСЛЮ, для мене БУКНЮЗ, БУКІНФО, ЧАС, МБ, т.д. — це можливість прочитати аналітику не про партії (що ти, мабуть, бачиш у першу чергу), а про порушення прав людини в Україні, бездіяльність влади, марнотратність влади, неспроможність і неготовність влади до реальних викликів сьогодення, сайт місцевий, тому і місцева привязка важлива. Я цього не бачу, даруй, на усіх сайтах. А решта? Давай тоді тут вже зізніємося для публіки, раз і назавжди, щоб не було догадок, що хтось щось не розуміє.
Говоритиму за себе.
Юрій Чорней дуже хороший історик і висококласний журналіст. Як історик, він має колосальні знання, які дозволяють ВІЛЬНО маневрувати між століттями, епохами, особами. Ну, це те, що заважає іншим, їх «стопорить, при виконанні поставлених завдань», демонструючи бляклість при дискусії. Він був і є для мене прикладом людини, яка здатна любити своє (історію) беззастежено, абсолютно, глибоко… У цій країні страшенно не вислачає таких людей, які б так віддавалися своїй справі. І як історик і як педагог, і як власник домашньої бібліотеки, Чорней у цій абсолютно безкорисливій справі професіонал. І це тісно повязане з другим моментом. ПІДКРЕСЛЮ — його статті, аналітика, чи у газеті чи сайті, особливо, до 2012 р. — це матеріал, який може взяти у руки депутат, чиновник, бізнесмен і громадянин. Це віддача, це стиль. Це те, що журналіст залишає після себе. І як журналіст, він інший. Це дешевенька технологія підігнати усіх журналістів під одну лінійку. Хтось любить читати ефіграфи до статтей на сайті БУКІНФО, хтось роздуми на тему часу головного редактора «Часу», хтось колонку редактора БУКвіче, хтось Буркута у Версіях. Вони ж зовсім різні, і тільки якість «плівки» вперто насаджують, що вони, журналісти Буковини, однакові. А вони різні — по стилю, по матеріалах.т.д. Ну, ти розумієш. Але для мене, як громадянина вільної ще країни, вони представники вільних свободних (від терміну «свобода», вони не посягають а права інших. А влада ці права постійно мінімізує) медіа, які несуть різні, у тому числі свої (редакторські, субєктивні) думки, не хочеш, не сприймай, не читай. Ти уявляєш у США, щоб репортери FoxNews (консервативний канал, підтримує республіканців) коментував дії CNN (більш ліберальні, мабуть, деиократичну партію підтримують) щодо того, що останні працюють НА партію, субєкта т.д. Дискусії про ставлення до міграційної політики, носіння зброї, одностатевість. Будь-ласка. серйозна світова преса знає приклади, коли ряд видань одні одного починають оцінювати за симпатії їх та позицію???? Матеріали є різні, тут слушна була думка, їх просто маркувати у виадках, коли це НЕ авторський журналістський матеріал. Словом, я хотів сказати, те, що не сказали про Чорнея на Вкурсі до цього часу, у тому числі, особливо ти, Святе. Пишу це з повагою. Я був і залишаюся прихильником альтернативи, пошуку будь-яких сособів та методів захисту прав громадян в Україні. Я не буду критикувати опозицію, я спробую їй максимально допомогти. Я не буду критикувати «ЧАС» за особисті образи, я простягну руку для боротьби проти свавілля, режиму і наруги над правами та свободами українців, що сьогодні робить партія регіонів. Я не буду критикувати НГО, я похвалю, підтримаю кожну ініціативу у напрямку боротьби з режимом. І сьогодні саме такі інтернет-видання і саме такі люди як Чорней є для мене прикладами на Буковині у відстоюванні демократичних європейських принципів. До цього всього, я поважаю професіоналів та захоплююся людьми, які, як Чорней, у такі «часи» залишаються вірними собі та своїм заняттям. І до цього всього, мені все ж так дивно, чому, Святе, знаючи який дійсно Ілліч, окрім іншого — вільний і людинолюб, і маючи стільки спільного (і відмінного, ми як журналісти і люди), ти все ж не хочеш побажати йому добра у спільній боротьбі проти диктатури та безправя та подати йому руки. Ти, будучи людиною добре освдченою та все ж смію говорити (перепрошую, що за тебе), усталених поглядів, знаєш, що не подавати руки — ніщо інше, як тримати і ній щось…
А про приватні розмови на приватній зустрічі декількох ще вільних людей на одній із площ Чернівців, як про випадкових людей у сучасній політиці, яких не має за що згадувати у принципі, я писати не буду. Як і про те, що часом наша емоція (а звідси і образа, оцінка іншого) перемагає раціо у чоловічій розмові (саме такою приватною чоловічою вона виглядала на ФБ)і це звісно не дуже добре. Але таке у живих щирих високоінтелектуальних людей, які переживають за країну, таки, часом, трапляється.
Віктор Довганич
І це пише людина, чия сім'я має такі історичні корені. Детальний коментар дам після повернення з Києва
Ігор Гамаль
Частково ви праві, але все ж є важливі нюанси про які варто сказати.

Я не буду говорити за Святослава, скажу тільки за себе. Юрій Ілліч вилив досить таки багато бруду на проекти, які ми стартували (той же ВКурсі). Неодноразово він звинувачував нас в якихось «фінансових розрахунках» в досить таки грубій формі(«смердить від вашого улюбленого Вкурсі»). Все це робилося абсолютно не аргументовано, позаочі на Facebook.

Хоча він чудово знає, що ми фінансуємо проект з власної кишені, оскільки ми допомагаємо йому з технічним супроводом Buknews. Навіщо він це робить я не знаю, для мене це загадка. І сказати, що це неприємно — це нічого не сказати.
Святослав Вишинський
Так, Юрій Чорней висококласний історик, викладач і журналіст. І я не заперечую права журналіста бути суб'єктивним, надавати інформаційні послуги на комерційній основі чи підтримувати різні політичні сили. Дискусія полягала в тому, щоби просто називати речі своїми іменами і дотримуватись власних декларованих принципів — принаймні, якщо вистачає снаги бездоказово обвинувачувати у цих «гріхах» блогерів або конкретні персоналії. Однак робочий конфлікт перейшов межі особистого (з подачі журналістів, які на змістовну критику постійно відповідали обвинуваченнями), відтак із аргументованої бесіди перетворився на навішування ярликів — а з часом і на поширення відвертих наклепів. Це не риса висококласної журналістики. Більшість таких інцидентів мали місце протягом двох останніх місяців, однак я жодного разу не реагував — навіть коли це торкалось моїх колег. Наведена дискусія — вершина айсбергу, яка стала останньою краплею. В ній пролунали речі, щодо яких ми попросили пояснень і вибачень. У відповідь отримали черговий ярлик. На цьому розмова вичерпалась. Вона неможлива за відсутності поваги до співрозмовників.
Михайло Шморгун
Я упрощу.
От Чоней Юрій Ілліч звинувачує… форсу наводить…
Але люди, яких він називає фашистами, можуть у БУДЬ-ЯКИЙ МОМЕНТ виключити на… й його букньюс!
Розумієте — В БУДЬ-ЯКИЙ МОМЕНТ (чим звільнить для Ю.І. багато часу на читання Деманта...).
Те, що цього не сталося дотепер (і не станеться в майбутньому) є свідченням поваги до Його Персони і до себе самих…
Віктор Довганич
А хіба плану Б в нього нема. Тепер буде шукати, щоб не вимкнули.
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте