Причина смерті

Олександр Щербанюк і Василь Аксенин померли на Майдані за те, щоби згідно розпорядження заступника голови партії «Батьківщина» Олександра Турчинова замість колишнього члена СДПУ(о) Михайла Папієва головою Чернівецької ОДА призначили іншого колишнього члена СДПУ(о) Михайла Романіва. Для того, щоб на посаді секретаря Чернівецької міської ради «регіонала» Віталія Михайлішина — з подачі голови фракції «Батьківщини» Олексія Каспрука — змінив інший «регіонал» Ярослав Кушнірик. За міністерські портфелі для однокласників Арсенія Яценюка. За посаду для Арсена Авакова. За гру в наперстки з Геннадієм Кернесом і Михайлом Добкіним. За губернаторські пости олігархів Ігоря Коломойського та Сергія Тарути.

І це тільки початок.

6 коментарів

Галина Дичковська
Ні, вони померли не за це.
За можливість жити в правді. Собі.
І кожному з нас.
І на нас тепер відповідальність тої правди.
На кожному.
Віктор Довганич
Політична частина Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом буде підписана 21 березня 2014 року. Про це заявив прем'єр-міністр Арсеній Яценюк у відеозверненні, показаному в ефірі Шустер Live в п'ятницю ввечері.
Святослав Вишинський
Люди загинули не за форми, а за принципи. Ніякі папірці дотримання принципів не гарантують.
Ярослава Шеремета
Щира правда, сьогодні ясераво видно, що міжнародна спільнота не готова дотримувати свого слова. Стосується це насамперед Росії. Недарма, ще кілька століть тому Пруський політик О. фон Бісмарк сказав: договір з Росією не вартує навіть паперу, на якому він укладений… Нічого не змінилося…
Nataliya  Batrakova
Світлої пам’яті Героя Майдану ВАСИЛЯ АКСЕНИНА,
що прийняв мученицьку смерть за нас і Україну

А він був простий, без регалій, чоловік. Мав дружину й два сини.
Був свідомий сучасних реалій.
І любив, мабуть, Україну.

В інтернеті сиділи мільйони, а під кулі ішли одиниці.
Ці, останні, були герої.
Першим – страшно було за сідниці.

А він міг не піти, і не впасти там, де снайпери й крові калюжі.
Він не вмів ні збрехати, ні вкрасти.
А він просто не був байдужим!

Чуйним братом був. Добрим татком. Чоловіком найкращим. Сином.
Все умів.
Невеликі мав статки.
А ще він любив Україну…

Він не мав ворогів і страхів.
Сам будинок зладнав по цеглині.
Для душі мав сад, повний птахів.
І робив добрі справи щоднини.

Благородними не всі звуться.
Перевірка – одна година: місяць лютий, Інститутська.
Він був там замість свого сина.

А тепер…Як нам жити з цим горем? Чим утішить його родину?..
«Вічна слава» шептати хором.
І молитись за Україну.

І простіть нас, усі Герої, що стояли за нас до загину.
Тепер мусим не здатись без бою.
Як Василь – за свою Україну.

І чекатиме вічно дружина.
І синами продовжиться справа.
Дорога ціна волі країни.
Не забудьмо.
Героям – слава!
Автор Ольга Киналь.
Останній раз відредаговано
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте