Вулиці рожевих мрій, дірявих доріг і розбитих ліхтарів (ч. 1)
Пішохідна зона в історичному центрі Чернівців – давня мрія городян, експертів та бізнесу. Закономірно, що ця вимога з часом трансформувалась у передвиборчі обіцянки і програми багатьох (якщо не більшості) кандидатів на посаду міського голови, проте при жодному градоначальнику ця ідея так і не була втілена, ба навіть не представлено жодного конкретного плану з виведення транспорту за межі старого середмістя. Ця ситуація актуальна і сьогодні – попри те, що і нинішній мер Олексій Каспрук, обираючись на півтора роки, давав обіцянку зробити центр Чернівців пішохідним. Навряд чи він устигне. І, судячи з усього, навряд чи навіть візьметься за це починання і просто залишить його нащадкам – до наступної виборчої кампанії.
Наскільки взагалі реалістичний подібний задум? Досвід Праги, Львова, Івано-Франківська показує, що неможливого не буває – на все є розумні рішення за наявності розумних голів, умілих рук і творчих сердець. Одне з бачень пішохідної зони Чернівців ми не так давно пропонували у проекті «Буковинського центру» «Образ міста. Ідеї для громадського кандидата», проте варіантів його реалізації є чимало. На нашу думку, доцільно вивести транспорт з більшості старих вулиць, залишивши тільки окремі з них відкритими для автівок – як у серці середмістя, так і по його периметру. Адже крім вул. Кобилянської, можна зробити повністю або переважно пішохідними кілька кварталів – відповідно, опустивши рівень тротуарів, сформулювавши правила в’їзду і виїзду з цих зон, накресливши «коридори» для громадського транспорту.
Йдеться головно про найстаріші центральні вулиці і площі міста – це об’єктивна вимога не лише городян і краєзнавців, але й туристичного та ресторанного бізнесу. На нашу думку, пішохідними, окрім вул. Кобилянської, можуть стати Центральна і Театральна площі, вул. Ватутіна, частина вул. Франка, вул. Худякова (Поштова), вул. Чайковського, вул. Руська на відрізку до греко-католицької церкви, вул. Головна від Центральної до Соборної площі (в перспективі – від вул. Гагаріна), частина самої Соборної площі, вул. Кафедральна, а головне – вся вул. Університетська. З часом до переліку можна додати площу Філармонії, а відтак і половину вул. Заньковецької. При цьому виокремляться транспортні артерії навколо центру – вул. Сагайдачного, вул. Шевченка, вул. 29 березня, вул. Українки, вул. Хмельницького.
В той же час перекриття вулиць не повинно обов’язково означати повну заборону на рух транспорту: як виключення, можна дозволити проїзд на обмеженій швидкості таксі, громадського транспорту і невеликих вантажівок для підвозу товарів у заклади, а також приватного транспорту власників нерухомості на перелічених вулицях або осіб, прописаних за вказаними адресами. Для цього на пішохідних вулицях жовтою або іншою фарбою кресляться дві смуги для позначення коридору для громадського транспорту, в межах якого пріоритетне право руху отримуватиме водій.
Технічно ж допуск може запроваджуватись через картки, наліпки на склі або магнітні стрічки на визначених і внесених у спеціальний реєстр автівках, завдяки чому при наближенні транспортного засобу шлагбаум відкриватиметься автоматично. А в разі появи в межах зони несанкціонованого транспорту без наліпки або датчика патруль муніципальної поліції легко виявлятиме порушника і викликатиме евакуатор. У століття кредитних карток, сенсорних екранів і публічного Інтернету – це не фантастика і, до речі, не захмарних цін технології. Врешті, ми ж про европейське місто говоримо, чи як? Надворі скоро 2015 р., пора би й ділом зайнятись. Дехто вже почав, і доволі успішно.
Ч. 2: «Вулиці рожевих мрій, дірявих доріг і розбитих ліхтарів»
Спеціально для «The Chernivtsi Times»
13 серпня 2014
Наскільки взагалі реалістичний подібний задум? Досвід Праги, Львова, Івано-Франківська показує, що неможливого не буває – на все є розумні рішення за наявності розумних голів, умілих рук і творчих сердець. Одне з бачень пішохідної зони Чернівців ми не так давно пропонували у проекті «Буковинського центру» «Образ міста. Ідеї для громадського кандидата», проте варіантів його реалізації є чимало. На нашу думку, доцільно вивести транспорт з більшості старих вулиць, залишивши тільки окремі з них відкритими для автівок – як у серці середмістя, так і по його периметру. Адже крім вул. Кобилянської, можна зробити повністю або переважно пішохідними кілька кварталів – відповідно, опустивши рівень тротуарів, сформулювавши правила в’їзду і виїзду з цих зон, накресливши «коридори» для громадського транспорту.
Йдеться головно про найстаріші центральні вулиці і площі міста – це об’єктивна вимога не лише городян і краєзнавців, але й туристичного та ресторанного бізнесу. На нашу думку, пішохідними, окрім вул. Кобилянської, можуть стати Центральна і Театральна площі, вул. Ватутіна, частина вул. Франка, вул. Худякова (Поштова), вул. Чайковського, вул. Руська на відрізку до греко-католицької церкви, вул. Головна від Центральної до Соборної площі (в перспективі – від вул. Гагаріна), частина самої Соборної площі, вул. Кафедральна, а головне – вся вул. Університетська. З часом до переліку можна додати площу Філармонії, а відтак і половину вул. Заньковецької. При цьому виокремляться транспортні артерії навколо центру – вул. Сагайдачного, вул. Шевченка, вул. 29 березня, вул. Українки, вул. Хмельницького.
В той же час перекриття вулиць не повинно обов’язково означати повну заборону на рух транспорту: як виключення, можна дозволити проїзд на обмеженій швидкості таксі, громадського транспорту і невеликих вантажівок для підвозу товарів у заклади, а також приватного транспорту власників нерухомості на перелічених вулицях або осіб, прописаних за вказаними адресами. Для цього на пішохідних вулицях жовтою або іншою фарбою кресляться дві смуги для позначення коридору для громадського транспорту, в межах якого пріоритетне право руху отримуватиме водій.
Технічно ж допуск може запроваджуватись через картки, наліпки на склі або магнітні стрічки на визначених і внесених у спеціальний реєстр автівках, завдяки чому при наближенні транспортного засобу шлагбаум відкриватиметься автоматично. А в разі появи в межах зони несанкціонованого транспорту без наліпки або датчика патруль муніципальної поліції легко виявлятиме порушника і викликатиме евакуатор. У століття кредитних карток, сенсорних екранів і публічного Інтернету – це не фантастика і, до речі, не захмарних цін технології. Врешті, ми ж про европейське місто говоримо, чи як? Надворі скоро 2015 р., пора би й ділом зайнятись. Дехто вже почав, і доволі успішно.
Ч. 2: «Вулиці рожевих мрій, дірявих доріг і розбитих ліхтарів»
Спеціально для «The Chernivtsi Times»
13 серпня 2014
0 коментарів