На жаль, так, швидше за все, і буде на перших порах. Але для цього у громадян (студентів, викладачів) є власна голова, професійні спілки, інструменти публічного впливу на керівництво і, сподіваюсь, воля до боротьби з корупцією окремо взятої кафедри/факультету/інституту/університету. Якщо цього немає — тоді й про реформи говорити зарано, вистачить і «совка».
Як кандидат філософських наук і науковий працівник можу впевнено стверджувати: філософія в тому вигляді, як вона викладається зараз, більшості студентів (у т.ч. гуманітаріїв) — непотрібна. Це марне вбивство часу. Те, що тепер університети самі формуватимуть курси дисциплін і визначатимуть навчальні програми — прогресивно і демократично. Інша справа, наскільки прозоро це відбуватиметься на місцях. Стогони гуманітаріїв на цю тему слухати важко — вони зайвий раз підтверджують, що бесіди про «европеїзацію» та «лібералізацію» освіти для багатьох не більше, ніж красиві фрази. В дійсності більшість хоче «гарантованого» «совка», а не «ефективності».
«В обласній раді підрахували голоси за дострокове припинення повноважень заступника голови Чернівецької обласної ради Валентина Маніліча. За підсумками лічільної комісії, „За“ висловилися 52 депутати, проти — 21, 5 бюлетнів визнали недійсними. Однак депутатський корпус складає 104 чоловіка, тож для звільнення необхідно більше половини голосів, щонайменше 53».
Шановний дописувач буде переконувати нас, що «тероризм» і «втрати серед мирного населення» в умовах війни — це одне і те ж. Отже, неуникна загибель мешканців міста Донецька від обстрілів української армії — це тому, що «війна», і випадкові «жертви неуникні». А загибель пасажирів на військовому блокпосту від обстрілу донецької артилерії — це «тероризм» і «залякування». Логіка — залізна. Саме тому так зручно змішувати поняття «війни» і «АТО» — коли вбивають тебе, то це «тероризм», а коли вбиваєш ти — то «війна». Зрештою, до жертв терору з 11 вересня 2001 р. завжди більше співчуття, ніж до жертв війни. Навіть якщо останніх — у сотні і тисячі разів більше. Так «закаляється» пропаганда.
Яке відношення «залучення Збройних сил України» до боротьби з тероризмом має до самого явища «тероризму»? Ви, як політик та колишній військовий, розрізняєте повноцінні бойові дії і тероризм? Відколи боротьба з терористами відбувається у формі артилерійських дуелей? Кого і якими методами тероризують у Донецькому аеропорту? За якими ознаками Ви кваліфікуєте сусідню державу як терористичну? Чи не здається, що не можна одні і ті ж дії одночасно називати «окупацією», "інтервенцією" і «тероризмом»? І якщо ми визнаємо ситуацію на Донбасі — «війною» з регулярною російською армією та іррегулярними повстанцями — то до чого тут розстріл французьких журналістів?
Я ставлю ці запитання невипадково. Бо з кожним днем ми все більше входимо в зону невизначеності, на якій такі політики як Ви розвиваєте безвідповідальний популізм. Як громадянин, я чекаю від влади конкретики: якщо це «тероризм», то до чого тут масовий призов і мобілізація до лав ЗСУ? Відколи призовники стали фахівцями в боротьбі з тероризмом? Чому боротьба з терористами ведеться важким озброєнням і в чому відмінність АТО від загальновійськової операції? А якщо це — не тероризм — а «сепаратизм», то назвемо це «громадянською війною» і осмислимо ситуацію по-новому. Якщо це «окупація», то — «війною за незалежність». Але до чого тут риторика про «Charlie Hebdo», окрім як для «красного слівця» і спроби на емоціях вибити з громадян залишки раціонального мислення?
А Вам не здається, що фрази на зразок «держава-терорист» — це чистий популізм? Ситуація на Донбасі — це не тероризм, і тим більше не АТО. Озброєні люди — це «бойовики», «партизани», «диверсанти» і хто завгодно, але не терористи. Про тероризм можна було вести мову у кращому разі на етапі захоплення будівель ОДА, СБУ та ін. Тероризм — це вибухи в Одесі, а не обстріли населених пунктів з артилерії. Звісно, слово «тероризм» звучить і його хочеться приплітати всюди, але є межі розумного. Тому до чого тут Франція і вбивство войовничих атеїстів у Парижі?
Говорити, що «цивилизационный конфликт не разрешается прямой атакой» дуже своєрідно з Ізраїлю — держави, чиї військові сили проводять операції на території всіх сусідніх країн, за власним розсудом наносять і погрожують наносити авіабомбові удари по цілях у державах, з якими навіть не мають спільних кордонів (Ірак, Іран), знищують усі цілі, що вважають потенційною загрозою, викрадають з будь-якої країни світу осіб, котрих звинувачують у політичних злочинах (будь то колишині націонал-соціалісти чи чинні палестинські активісти).
У Франції, як і в Европейському Союзі, діє політика толерантності та мультикультуралізму. Принцип толерантності до ісламу натомість у Франції працює вибірково. Якби йшла мова про національну державу з національними пріорітетами — зауваження було би правильне. Але Франція давно такою не є.
Це не враховуючи того, що, керуючись власним баченням світопорядку, вона активно нав'язує свої подвійні стандарти країнам Африки та Близького Сходу — у т.ч. військовим шляхом. На якій підставі французька авіація бомбила Лівію декілька років тому? На якій підставі її військові підрозділи орудують у Мавританії та ін. африканських країнах? Відповідь двулична: несуть цінності стабільності та демократії. Не рахуючись із поглядами місцевого населення (переважно мусульман).
Коли Ви пишете фразу: "… Коли частина православного світу святкує Різдво Христове, в редакції сатиричного журналу Charlie Hebdo стався терористичний акт" — у Вас спрацьовують закони формальної логіки? Ви бачили обкладинки цього журналу, де в самий вульгарний спосіб висміюється церква і християнство? На кінець, закликаючи українців до солідарності з антиісламізмом, радив би прочитати текст Харуна Сідорова «Антиисламский тренд в Европе и позиция Украины» — присвячений, зокрема, геополітичним наслідкам для України в разі такого повороту речей.
Якщо привселюдно і низько образять Вашу рідну людину чи друга, то Ви, як полковник запасу, звісно, не дасте ляпаса, а оформите скаргу дільничному міліціонеру (класному керівнику)? Про які судові позови може йти мова в «европейській» країні, де за її законодавством заборонено здійснювати намаз на вулицях, у парках та ін. громадських місцях? Гей-паради — можна, молитви — заборонено.
Lana Del Rey — Video Games Represents Me | 2012 | English | Світ | ВКадрі — відео каталог
Lana Del Rey — MySpace One-Two-Watch | 2012 | English | Світ | ВКадрі — відео каталог
Lana Del Rey — Vogue Italia Backstage | 2012 | English | Світ | ВКадрі — відео каталог
Lana Del Rey — Fashion's Night Out Welcome | 2012 | English | Світ | ВКадрі — відео каталог
Блокувати фейковий профіль у «Facebook»:
Блокувати фейковий профіль «ВКонтакте»:
(«Дежавю: щоб звільнити Маніліча знову не вистачило вирішального голосу», «Чернівецький промінь», 23 січня 2015)
Dzestra: 16.01.2015 | Pafosnyh — They are coming | Dzestra | Чернівці | ВКадрі — відео каталог
Повний запис альбому «Two In Space» доступний у соціальній мережі «ВКонтакте» і на сторінці проекту в «SoundCloud».
Я ставлю ці запитання невипадково. Бо з кожним днем ми все більше входимо в зону невизначеності, на якій такі політики як Ви розвиваєте безвідповідальний популізм. Як громадянин, я чекаю від влади конкретики: якщо це «тероризм», то до чого тут масовий призов і мобілізація до лав ЗСУ? Відколи призовники стали фахівцями в боротьбі з тероризмом? Чому боротьба з терористами ведеться важким озброєнням і в чому відмінність АТО від загальновійськової операції? А якщо це — не тероризм — а «сепаратизм», то назвемо це «громадянською війною» і осмислимо ситуацію по-новому. Якщо це «окупація», то — «війною за незалежність». Але до чого тут риторика про «Charlie Hebdo», окрім як для «красного слівця» і спроби на емоціях вибити з громадян залишки раціонального мислення?
Це не враховуючи того, що, керуючись власним баченням світопорядку, вона активно нав'язує свої подвійні стандарти країнам Африки та Близького Сходу — у т.ч. військовим шляхом. На якій підставі французька авіація бомбила Лівію декілька років тому? На якій підставі її військові підрозділи орудують у Мавританії та ін. африканських країнах? Відповідь двулична: несуть цінності стабільності та демократії. Не рахуючись із поглядами місцевого населення (переважно мусульман).