Святослав Вишинський

У меншому масштабі ці речі мають місце і сьогодні. Достатньо пригадати міграції партійних активів після кожних виборів, як і окремих посадовців, готових на будь-які метаморфози заради збереження власної посади. У Чернівцях це також давно взято за правило.

Очевидно, що історія неоднозначна і жодна зі сторін не може бути містифікована. Проте важливим є момент ідеального, тобто мети, заради досягнення якої ті чи інші групи консолідувались і чинили ті чи інші дії у воєнний час. Неможливо оцінювати вчинки тільки за людським фактором та фактором військового стану. Зокрема, у випадку Української Повстанської Армії слід розглядати і ті стратегічні цілі (УССД), стосовно яких чинились тактичні дії. В рівній мірі це стосується і Червоної Армії (СРСР як мета). Виникає питання про спадкоємність ідей (УССД або СРСР), на яких повинно засновуватись проектоване українське суспільство, що означає повне або часткове виправдання тактичних дій — або ж, у третьому варіанті: рівномірне абстрагування від обох спадків на користь початку «з нуля».

Модератор не працює на «власний смак і розсуд», а відповідно до універсальної Концепції проекту ВКурсі.ком. Ваша публікація на головній сторінці переважала за обсягом усі інші, тому була поставлена під pagebreak (як і всі мої персональні публікації, між іншим) — її реальний контент не скоротився, не змінився і не був відцензурований. Модератори завжди пояснюють авторам ті дії, котрі мають серйозне значення (як от видалення постів), але, на жаль, не мають часу «відчитуватись» за кожну дрібницю — повірте, це забирає значну кількість часу, як і коментування під даним постом. Стосовно всього цього Вам було ясно процитовано Концепцію, згідно якої діяв модератор, і в Концепції, варто зауважити, не йдеться про пояснення дій, etc. Реєструючись, Ви приймаєте загальні правила, а їх дотримання і є «редагуванням», тож ніякого оксюморону в цьому немає. Якщо ВКурсі.ком має певні правила, покликані на дотримання якості та зручності для всіх користувачів, то це автоматично передбачає модерацію, щоб ці правила для всіх дотримувались. Стосовно «нафіга це було» Костянтина Левіна: мені також важко зрозуміти, «нафіга це було», якщо в перших коментарях я чітко пояснив ситуацію, однак далі було розв'язано дискусію на порожньому місці, в т.ч. з висуненням необгрунтованих обвинувачень у бік модераторів, котрі діяли виключно в рамках Концепції проекту. Зрештою, такі речі й акумулюють механізацію проекту, зведення його до строго регламентованої автоматично кількості символів, etc., що на мою думку, не сприяє його покращенню, однак, очевидно, зніме підстави пред'являти закиди в адресу тих людей, котрі працюють не заради власної «зіркової висоти» (?), але відповідно до якісного та рівноправного розвитоку проекту. Позаяк мені незрозуміло, чому свої особисті повідомлення я і більше сотні користувачів без питань ставимо під pagebreak, а Олександр Маслак розвиває вважає це для себе образливим.

Незрозуміло, що саме пояснювати, якщо факт модерації є наочним та очевидним: якщо було поставлено pagebreak — значить, модератор визнав обсяг тексту, виведеного на головну сторінку, надто великим ("… якщо виникають проблеми з відображенням..."). У текст матеріалу ніяких втручань не було. На жаль, модератори не можуть займатись написанням пояснювальних записок з найменшого приводу — якби вони це робили в кожному випадку, коли ті чи інші користувачі допускають помилки, то обсяг технічної переписки вже би переважив обсяг авторських постів. Здається, кількість коментарів під технічними новинами цього блогу тільки підтверджує той факт, що деяких дописувачів цікавить не стільки суть проекту, скільки постійне вказування адміністрації що вона «повинна», і що «не повинна» робити. Демократичний підхід та увага до думок користувачів не означають, що модератори (такі ж дописувачі, як і Ви) зобов'язані систематично погоджувати всі свої дії з кожним учасником спільноти. ВКурсі.ком — це блогосфера, яка не цензурується, але редагується, тобто функціонує за певними заявленими правилами, викладеними в Концепції, з якою Ви погоджуєтесь при реєстрації. Дотримання правил контролюють декілька модераторів, які наділені відповідними повноваженнями, являючись ініціаторами всього проекту (i.e. витрачати на ВКурсі.ком час, кошти та щоденно виконувати технічну та ін. роботу по підтримці та розвитку проекту, сервісом якого Ви вільно користуєтесь). Будь-які претензії та зауваження мають розумні межі, і те, що факт виконання у Вашому повідомленні стандартної для всіх технічної операції з оформлення посту акумулював незрозумілу дискусію на два десятки коментарів — виказує тільки дійсний рівень української солідарності і здатність формувати конфліктну ситуацію за будь-якої нагоди.

Я думаю, модератор у даному випадку не лічив кількість слів або знаків на пальцях чи на калькуляторі — і поставив приблизно, у відповідності до постів в оточенні. Це елементарний технічний момент і Ви можете переставити pagebreak за пару секунд (видалити наявний клавішами Delete або Back Space в полі тексту і поставити свій — передостання кнопка в полі редагування тексту). Не варто перебільшувати проблему. Для остаточної ясності наведу також відповідне місце з Концепції ВКурсі.ком: «Редакція ВКурсі.ком, покладаючись на відповідальність авторів, не цензурує вміст їхніх дописів (в окремих випадках адміністратор може поправляти тексти тільки технічно – в разі, якщо виникають проблеми з відображенням, конфлікти стильових шаблонів чи якщо помічаються суттєві опечатки)».

Визначеної кількості знаків наразі немає — зазвичай це один авторський параграф. У разі, якщо він надто довгий, він розділяється pagebreak на рівні приблизно 10 рядків. Залежить від конкретної ситуації. Пізніше, очевидно, буде поставлено автоматичне обмеження на певну кількість слів для того, щоб загальна стрічка була зручною для перегляду.

Все вірно: задачею вищої освіти є формування професіоналів високого класу в певних галузях. Однак не слід це плутати з менеджерами супермаркетів — їх можуть успішно готувати заклади нижчного класу, а не університети. Тоді як поняття культури взагалі дає всьому зміст і правильне спрямування: російський експерт Вячеслав Глазычев з цього приводу дав абсолютно адекватний коментар, назвавши традиційний конфлікт «фізиків» та «ліриків» «наївним», оскільки очевидно, що утилітарна практика без гуманітарної домінанти зводить людську спільноту до чистої механіки, одним із різновидів якої є суспільство споживання. Скорочення кількості ВУЗів, їхня дебюрократизація, зупинка нездорової гонки «дипломів» є справою самозрозумілою, проте заміна нинішньої державної бюрократії — великим капіталом олігархії, котра цю бюрократію поступово змінює — в дійсності означає іще більше поглиблення залежності. Якраз тут держава і повинна виступати арбітром, гарантуючи безкоштовну освіту без зобов'язань перед новими експлуататорами, хватка яких, схоже, ще не всім дала зрозуміти, до чого ми впевнено крокуємо під лозунгами вільного ринку.

На масу вказаних приписів, податків та ін., в дійсності, є один аргумент: елементарна ліквідація зайвих приписів, податків та ін. Це справа не тільки законодавчої гілки влади, але й цілковитої реструктуризації виконавчої гілки, спрощення її апарату, скорочення цілих органів та відомств, які не сприяють нормальному функціонуванню суспільства, але тільки ускладнюють його функціонування. І це стосується не тільки сфери підприємництва та оподаткування, але й практично всіх інших галузей, підконтрольних державі.

Функція розділу сторінки (pagebreak) ставиться кожним дописувачем самостійно. Проте через те, що ряд авторів забувають її застосовувати, зараз ведеться робота з автоматизації цього моменту. В разі, коли pagebreak не проставлений автором — його ставлять модератори одразу після того, як фіксують помилку.

Не треба плутати університети і систему професійних навчальних закладів. Гуманітарна сфера — це також практика. Ви або не маєте достатнього поняття про неї, або інтерпретуєте мої слова у відмінному ключі. Якщо Ви вважаєте, що працювати на систему бездушного споживання — гідна альтернатива для українців, тоді не варто вести мову про освіту, науку і культуру як такі — це речі неприбуткові, а тому повинні бути еліміновані з Вашої схеми взагалі. Студенти Европи, до якої Ви, вочевидь, прагнете, з цього приводу думають інакше (див. страйки у Франції). Остання репліка про працевлаштування незрозуміла — здається, в пості я чітко розмежував теперішню українську та колишню радянську системи і подальшу свідому плутанину сприйматиму як відповідь не по темі.

Президент є главою держави, очолює виконавчу гілку влади, є гарантом Конституції і вповноваженим народним волевиявленням представником України за її межами. Президент призначає Кабінет міністрів, у т.ч. міністра освіти і науки, відповідального за освітню галузь, котра, у свою чергу, функціонує згідно державного плану, постанов і законів, ініційованих та затверджених главою держави. Програма Президента, з якою він перемагає на всенародних виборах, є офіційним документом, що визначає курс розвитку країни протягом усього строку його каденції та відображає настрої більшості громадян, котрі віддали голос за даного Президента і його програму. Якщо Ви збираєтесь будувати громадянське суспільство, то почніть мислити згідно законів, а не згідно емоцій.

У цьому немає нічого надзвичайного чи анормального. Сьогодні Віктор Янукович обіймає посаду Президента України і присвячення теми першого уроку офіційній програмі глави держави виглядає більш конкретно та доцільно, аніж абстрактне щорічне повторення загальних тез про Батьківщину і т.п. Якби така тема уроку була ініційована в 2005 р., до прикладу, у Львівській обл. за президентства Віктора Ющенка — думаю, це іронічне повідомлення автора не з'явилось би. Мабуть, справа не в принципах, а в особистостях?

У Франції та Німеччині такої практики не існувало донедавна. Впровадження ж такої платної системи, як і корпоративних замовлень, викликало масові протести як студентства, так і професури — стосовно Болонської системи в тому числі (див. події в Австрії та Німеччині восени 2009 р.). Фінансування ж з боку корпорацій практично повністю анулює гуманітарну сферу, зводячи освіту до рівня конвеєрної підготовки менеджерів і фахівців-практиків для обслуговування великого капіталу. Держава: винна, так як отримує податки громадян з розрахунком на конституційне положення про загальнодоступну освіту. Те, що бюджетні кошти використовуються непрозоро — інша справа, і ця справа якраз потребує жорсткої регуляції.

Відновлення кращих здобутків радянського фундаменту як у точних науках, так і в гуманітарній сфері необхідне. Здобутки гуманітарної сфери, за частковим виключенням двох найбільш ідеологізованих напрямів (історія і філософія), були однозначно високими — достатньо порівняти рівень наукової літератури того часу і сьогодення. Здобутки сучасних точних наук в Україні не реалізовані, навіть якщо і мають місце в теорії — оскільки відсутні економічні та промислові механізми реалізації, котрі існували раніше — проте можуть бути відновлені в майбутньому. Болонська система, навіть повноцінно втілена в Україні (а ця перспектива сумнівна), націлена на виховання «менеджерів середньої ланки» і сприятиме тільки відтоку найбільш перспективних кадрів закордон. Альтернатива західній науці — показник науково-технічного потенціалу і перспективних розробок СРСР станом на 1991 р., котрі на декілька порядків переважали аналогічні здобутки об'єднаної Европи. Сумарний же рівень сучасної новоінтегрованої Східної Европи немає сенсу порівнювати з ним навіть після 20 років. Не слід випускати з поля уваги, що корупція, бюрократія і бідність є надбанням головно пострадянським (e.g. порівняти рівень бюрократизації «вчора» і «сьогодні» може кожний учитель і викладач, який відпрацював в обидві епохи).

Доволі оригінальна синтетична тендеція сучасного поетичного мистецтва: «відеопоезія» Сашка Горського та Христі Венгринюк, «електропоезія» «Meridian Czernowitz», нарешті — «фотовірші» Ірини Тригуб.

Тим не менше, якщо справа стосується Евро-2012, то міжнародні правозахисні та екологічні організації можуть не тільки зацікавитись, але й вплинути через відповідний медійний тиск на керівництво UEFA. Якщо справа набуде розголосу закордоном, вирішення проблеми принаймні щодо затриманих осіб може бути позитивним. Вивіска Евро-2012 дає можливість не тільки владі здійснювати незаконні дії, але й громадськості ефективно дискредитувати владу, апелюючи до евростандартів, etc.

Очевидно, що саме зараз час розумно протидіяти зростанню системного тиску, оскільки відсутність спротиву в короткий термін призведе до цілковитої ануляції тих позитивних моментів, які в Україні ще поки що наявні. Однак захист громадянських прав повинен відбуватись з ювелірною точністю та юридичною обгрунтованістю, інакше він буде використаний бюрократичною системою як виправдання щодо її посилення.

Я не вів мову про бюрократизацію, відмежованість від світу — і тим більше про планову економіку. Нас повинні цікавити реальні речі: наукові школи, інститути, напрацювання, система організації освіти, критерії оцінювання, механізми міждержавної співпраці, зменшення бюрократичного тиску та ін. Не слід забувати, що і Україна, і Росія, і ряд ін. країн раніше становили єдиний простір, заснований на зв'язках, які демаркація кордонів не може анулювати — і тому ці країни, якщо прагнуть бути дійсними суб'єктами політики, потребують органічної та прагматичної співпраці. Інтеграція України в Болонський процес, як і в НАТО та ЕС, не робить дипломи випускників українських ВУЗів більш визнаними чи «не відмежованими» від світу, і тим більше не сприяє росту реального значення самої України, оскільки ми приймаємо чужі правила гри в умовах, за яких їх нам завжди диктуватимуть. Перераховувати приклади такої «здачі» позитивного спадку СРСР можна безкінечно, оскільки de facto була здана глобальна система альтернативи. І бюрократія, якої вистачає і в США, і в ЕС тут ні до чого.

Іде мова не про констатацію наявних (неприйнятних) умов, а про необхідність їх найбільш оптимальної зміни, виходячи із ситуації та реальних можливостей. Бюрократизація і деградація як російської, так і української освіти за нинішніх обставин очевидні, проте серйозний освітній проект всупереч цим тенденціям може бути створений тільки на власному фундаменті, а не шляхом ефемерної інтеграції в Болонську систему.

Ці постанови і статути міських рад суперечать Конституції України. Якщо я вірно пам'ятаю, в одному з міст України статут міської ради був опротестований у судовому порядку на факт порушення саме права на зібрання в пункті інформування міської влади, терміну цього інформування і т.д. Судом цей момент було визнано таким, що суперечить Конституції — і скасовано. У Чернівцях аналогічно потрібно колективно опротестувати постанову і статут міської ради в суді і вирішити це питання раз і назавжди.