Святослав Вишинський
Рейтинг
+4653.28
Сила
14030.04

Святослав Вишинський

s-vyshynsky

avatar
Як вірно відмітив один російський експерт, зараз у Росії та за її межами починається формування нового сталіністського міфу, який знаходить тим більший грунт у суспільстві, чим більш активно та невибагливо пропагується міф антисталінський. На кожну неадекватну дію виникає така ж неадекватна протидія.
avatar
Дуже симптоматично одразу після презентації антології гей/бі/лесбі-літератури минулого «літературного вівторка». Всеядний синкретизм як символ нової епохи.
avatar
Відповіддю на ці проблеми може стати не «відкат», а навпаки — поглиблення інтеграційних процесів, їхнє прискорення, покликане не тільки на вирівнювання економічних потенціалів, але й на усунення розрізнення між адміністративними інститутами держав-членів Европейського Союзу. Велика Британія в цьому сенсі взагалі є знаковою фігурою, як традиційний «Троянський кінь» усередині ЕС.
avatar
В такому випадку це крок на користь глобалізації, оскільки тоді робить національно-державні конкуренцію та відмінності доволі відносними. Це може мати конструктивне наповнення тільки в разі формування на цій основі більших, наднаціональних утворень. Фактично за цією логікою будується не лише сучасний Европейський Союз, але й до того — Радянський Союз, в історіографії якого загалом засуджувався, хоч іноді і суперечливо, «царський» імперіалізм, а ряд протестних рухів в історії отримували перш за все позитивну класову, а не національну оцінку. Тобто логічним наслідком є пряма або побіжна інтернаціоналізація (ліберальна чи комуністична).
avatar
Це тільки говорить про те, що Схід України є більш маргінальним, аніж сам собі видається, оскільки фактор індустріалізації (так само, як і аграрний), уже не є показником «розвинутості» чи «европейськості». Це реалії радянської доби, тоді як сучасний західний світ уже давно у пост-індустріальній фазі і всі урбаністичні надлишки XX ст. винесені у Третій світ. Саме тому Львів із акцентом на сферу послуг, туризм, культуру та інтелектуальну діяльність на даний момент виглядає більш «передовим», хоча, по суті, далеко не досягає стандартів Західної Европи — і це підстава розглядати Західну Україну як найбільш маргінальну, «псевдоевропейську» область з европейськими абміціями — однак у афектовану азійськими реаліями.
avatar
У такому випадку це означає зняття національної проблематики і перехід на платформу інтернаціоналізму, вводячи протиставлення не інтегрованих державних і національних суб'єктів, а певних груп населення (експлуатованих проти експлуататорів, інтерпретованих уже в сучасному розумінні). Це вимагає альтернативної ідеологічної та світоглядової платформи, яка сама по собі є доволі маргінальною.
avatar
«Креативний клас», який вихований на матеріальних і споживацьких цінностях, не може виступити фактором самоподолання та здорового суспільного розвитку. Навпаки, комплектування такого фіктивного класу тільки стимулює меркантилізацію мас, підміну справжніх ідеалів та нарощення «гонки прибутків».
avatar
Автор має часткову рацію, коли стверджує про цивілізаційний кордон між Заходом і Сходом, який проходить через Україну. Звісно, в деяких аспектах його можна умовно «посувати» східніше, в інших — західніше, але лінія поділу українських електоральних симпатій багато в чому насправді співпадає з межею Дикого поля, і це має в т.ч. свої історичні причини.
avatar
У цьому немає нічого дивного, оскільки йде боротьба між двома національними проектами — тобто проектами одного порядку, які, по суті, інваріантами універсальної державно-національної ідеї, покладеної на різні етнічні грунти. Протиставлення людини — державі загалом — повторює парадигму лівих радикалів доби I Світової війни з їхніми пацифістськими тезами і декларуванням невтручання в імперіалістичну бійню народів. В Російській імперії більшовики стояли на тій самій позиції, підтвердивши її Брестським миром і виходом революційної Росії з війни.
avatar
Велика Вітчизняна війна 1941-1945 рр. є чіткою алюзією на Вітчизняну війну 1812 р.: в першій було сформовано радянський народ, оформлено спільну радянську ідею, тоді як у другій — російський народ і російську імперську ідею. Повторення символів і назв невипадкове.
avatar
У даному випадку поняття «вузького кола» є умовним, оскільки воно формується перш за все за якісним принципом, а тому характер дописів незалежно від кількості читачів є високим. Думка меншої кількості фахових авторів є більш авторитетною і передбачає більшу відповідальність за написане, аніж перед тисячами анонімних користувачів, так як «вузьке коло» формується не за принципом спільності поглядів чи особистих взаємин, але перш за все за якісним рівним дописувачів, що не обмежує створення дискусійних середовищ. У Концепції мережі на це звернуто увагу: "… Концепція одразу дозволяє створити серйозне і фахове блогове середовище, яке таким чином стає не тільки трибуною головно перед цільовим та підготовленим читачем, але й відповідальним дискусійним майданчиком, де немає спаму та легковажної анонімності".
avatar
Мені незрозуміло, які можуть бути «загальнолюдські» етичні цінності поза межами конкретної релігії і культури. На чому вони засновуються, на якому фундаменті? Якщо на християнському, тоді що означають постійні «політкоректні» спроби зняти з теми гриф «теологічності»? Церква повинна би була більш жорстко та послідовно відстоювати свою позицію, не вдаючись у сумнівні ігри з ліберальними цінностями.
avatar
На території комплексу колишньої Резиденції митрополитів (тепер центральні корпуси Чернівецького університету по вул. Коцюбинського) варто відвідати Червону і Мармурову зали, а також внутрішній університетський парк. Про все можна замовити екскурсію, зокрема. Цікавим місцем є також Єврейське кладовище по вул. Зеленій і руїни синагоги на його території; по інший бік вулиці — Руське кладовище з оригінальними, хоч і дещо поруйнованими останніми роками пам'ятниками. По вул. Українській у центрі міста — будівля Вірменської церкви, де тепер розташована органна зала. Будівля театру на Театральній площі, а також Ратуша на Центральній площі (здається, на вежу можна підійматись для огляду панорами міста). Також римо-католицький костел по вул. Головній — а головно його внутрішній дворик. Так само колишній архів — костел Серця Ісуса по вул. Шевченка. Серед затишних місць для відпочинку — кав'ярні «Віденська» (вул. Кобилянської), «Literatur Cafe» (Центральна площа). Є ще гарні кав'ярні по вул. Гьоте (біля театру) і на Театральній площі. Також бари «Квінто» (вул. Доброго) і «Дублін» (вул. Заньковецької).
avatar
Проблема в тому, що у віртуальній політиці важливий не спротив, а видимість спротиву. Слова і жести стали важливішими за дії. Кожен розуміє, що знаходиться на сцені, а тому грає свою роль майстерно — не забуваючи про гримерну.
avatar
Чи вимірюється патріотизм громадянина або посадової особи тим, що вона символічно одягає або не одягає той чи інший предмет етнічного (sic) костюму? Якщо уніфікований «діловий» костюм є надбанням націогенезу, його сутнісної прагматики — чи не є тоді поворот до етнічного антуража спробою знайти символ національної ідентичності в підкреслено племенному — і що може свідчити про відсутність такого символу в самому національному проекті?
avatar
Не всі українські землі органічно вписуються в контекст «суперінтегрованої» Европи. Втім, дійсна «европейськість» (не тільки в позитивному розумінні) є явищем, швидше, ментальним, а тому кордон між Сходом і Заходом як макросвітами навряд чи пролягає настільки рівно та однозначно.
avatar
Окрім Києво-Могилянської Академії, університетів, як академічних установ европейського типу, в Україні не існує. Справа не тільки в недостатньості фінансування, книгодрукування, егалітарності сучасної вищої освіти, але й у відсутності самої університетської культури, яка в західноевропейських та деяких північноамериканських університетах і становить базис академічного життя.
avatar
Часом здається, що єдиною вірною музою може бути тільки Смерть — завжди одна і та ж. Один із рядків дивним чином нагадав «буття-до-смерті» Мартіна Гайдеггера.
avatar
Школа людяності не вчить і не може вчити — принаймні, сучасна ліберальна школа. Такі загальні уявлення на даний момент ефективно формують як сім'я, так і все те, що ми могли би умовно назвати «громадською думкою», яка виражається головно через мас-медіа. Якщо реальність на уроках християнської етики і реальність на екрані телебачення — не одна і та ж, тоді ефективність перших рівна нулю, або ж навіть від'ємна.
avatar
Радянський кінематограф особливий навіть у випадку ідеологічних чи цілком конформістських фільмів. Якісний та мистецький підхід відчувається в усьому, чого не скажеш про більшість речей, відзнятих у незалежній Україні. Середній рівень сучасного українського кіно незрівнянно нижчий за рівень радянського.