Святослав Вишинський
Рейтинг
+4653.28
Сила
14030.04

Святослав Вишинський

s-vyshynsky

avatar
Відео: Onuka

avatar
avatar
Відео: Boroda Cinema

avatar
Я не думаю — я знаю про існування і роботу Печерського районного суду міста Києва і десятків йому подібних по всій Україні. І маю зразки «братньої» Росії, де в рамках боротьби з пропагандою фашизму журналістів засуджують за публікації в Інтернеті історичних фото-знімків часів II Світової війни:

avatar
Post scriptum.

avatar
Так, я засуджую заборону пропаганди як комуністичної, так і націонал-соціалістичної ідеології, тому що тоді з книжкових полиць зникнуть праці Мартіна Гайдеггера і Карла Маркса, а з курсу української та світової літератури — роботи Кнута Гамсуна, Володимира Маяковського та Миколи Хвильового. Яких я хочу знати і з якими я хочу вільно дискутувати, погоджуватись і не погоджуватись.
avatar
Я не виношу реквізити приватних розмов на публіку, але імена більш, ніж відомі і достойні — можеш покластись на моє слово. Не треба лише влаштовувати істерик — українським громадянам нині як ніколи не вистачає холодного розуму. Так само, як і правильного прочитання модальностей — я прогнозую і вказую тенденції, а не констатую історичний факт. Час розсудить і розставить на свої місця — сподіваюсь, ти виявишся правий і в Україні диктатури так і не буде.

Згадуючи закони 16 січня 2014 р., варто згадати як із вимкненим табло, «втемну» голосували за закон про особливий статус Донбасу 16 вересня 2015 р. Саме цей закон, протиснутий Президентом — є кроком до зміни адміністративно-територіального устрою держави («коли йде війна, то адміністративні реформи не проводять»?). До переліку депутатів, з яких планується вибірково зняти недоторканість — є і представники Радикальної партії, і «Народного фронту». Питання: чому не знімають з усіх, якщо йдеться про рівність перед законом — і чим це показове залякування парламентарів відрізняється від того, як при Вікторі Януковичі депутатського мандату був позбавлений адвокат Юлії Тимошенко Сергій Власенко?

Участь у російських теле-ефірах, серед іншого, офіційно інкриміновано галицькому журналісту Руслану Коцабі, діяльність якого мені не подобається — але спосіб формулювання претензій до якого мені не подобаються ще більше (с. 4 обвинувального акту, останній та передостанній абзаци):



Мені не подобаються висловлювання окремих російських громадян в українському теле-ефірі, але це не причина здійснювати тиск на ЗМІ до тих пір, поки можливість висловлювання на телебаченні не порушує ніякого закону. Я не вважаю достойним платити за участь у політичних мітингах, але я не вважаю можливим кримінально за це переслідувати — адже в першу чергу доведеться пересаджати всіх учасників Майданів 2004 і 2014-2015 рр. З інтерв'ю народного депутата України Степана Кубіва з Блоку Петра Порошенка в журналі «Український меморіал»:





«Йде війна»? — Справді? Ми її оголосили? Дипломатичні відносини з Російською Федерацією розірвані? Кордон перекрито? Угода про військове співробітництво між Україною та Росією денонсована? Періодична поява у ЗМІ інформації про продовження співпраці у сфері ВПК випадкова? Навіть липецька кондитерська фабрика «Roshen», чиї податки прямують у військовий бюджет країни-агресора, закрита?

Заборона ідеології та символіки, як би ми до неї не ставились — це заборона думки. Борцям із тоталітарною символікою варто би розпочати виколупувати свастичні орнаменти Софії Київської — адже вони, безперечно, підпадуть під дію закону. Так само, як і будь-який сумнів істориків у «правильній» історіографії подій, що західні науковці вже назвали за такі, чий «зміст і дух суперечать одному з основоположних політичних прав — праву на свободу слова»:





Покриття злочинів попередньої влади — це коли більше, ніж через рік після подій розслідування не дає жодного результату. І це змушує замислитись про справжнє коло зацікавлених — адже чинній владі немає чого приховувати, чи не так? Наприклад, від тебе, як від українського громадянина, який «намагається перемогти ворога» на території Чернівців, знімаючись під час війни в російському кіно-фільмі про II Світову війну:

avatar
Мережеве суспільство — це виклик диктатурі. Так само, як і можливій, але маловірогідній «хунті».
avatar
Це відомі і достойні імена, в т.ч. осіб, які брали участь у Майдані та воювали на Сході — і добре знають, що таке політичні переслідування не лише попередньої, але й теперішньої влади. Факти належить лише складати в мозаїку: кримінальні переслідування добровольців АТО, періодичні роззброєння батальйонів (привіт «Айдару», ОУН, ДУК, «Січі» і «Азову»), політичні вбивства, починаючи з Сашка Білого (Олександра Музичка), вибіркові подання на позбавлення імунітету неугодних депатутів, переслідування журналістів за участь у російських теле-ефірах (в текст обвинувачення Руслана Коцаби варто вчитатись), законопроекти від владних партій про кримінальні статті за «проплачені» мітинги (Евромайдан підпадає під статтю?) і критику влади, силовий розгін мітингів (розгром пікету під Нацбанком), тиск на неугодні ЗМІ (поспілкуватись із журналістами про те, наскільки зараз «безпечно» висвітлювати теми АТО і мобілізації), систематична брехня військових і підконтрольних ура-патріотичних ЗМІ про ситуацію на Сході, заборона ідеологій і політичної символіки, кримінальне переслідування за спростування історичних (?) фактів (Закон України № 2558), показові «заборони» та «оголошення поза законом» окремих осіб чи партій на території різних областей (привіт Івано-Франківську), тиск на борців із корупцією (обшук у Тетяни Козаченко), табуювання тем територіально-адміністративної реформи і нагнітання суспільного осуду ініціаторів децентралізації, покриття злочинів попередньої влади (справа Евромайдану, зачищення свідків і речових доказів), регулярні і незаконні блокування роботи хостинг-провайдерів, негласна цензура і втручання в роботу мереж, цензурування медійного ефіру і «наїзди» на ЗМІ (телеканал "Інтер", «112», політичне ток-шоу Савіка Шустера), систематичні терористичні акти в Києві і містах Південно-Східної України, чиїх справжніх ініціаторів розкриє хіба що історія, патрулі, обшуки та блок-пости в регіонах, де не оголошене АТО, примусова мобілізація без військового стану, послідовний правовий нігілізм.
avatar
Слово «шахтарі» взято в лапки випадково? Про Александра Дугіна краще не починати — не слід згадувати речі, в яких не розбираєшся, для «красного слівця» і більшої переконливості. Початки диктатури в Україні помічають чимало людей — філософи, журналісти, політики, громадські активісти та аналітики. Цей допис фокусує не лише точку зору автора, але значної кількості людей від столичних кабінетів до фронтової лінії на Сході. І вони впевнені, що свободи в Україні після Віктора Януковича не стало більше — навпаки: в ряді сфер її стає менше. І це показово.
avatar
Диктатура в головах починається тоді, коли «письменник» обурюється тим фактом, що шахтарі чи то розгулюють столицею, чи то проводять у ній акції протесту — вслід за Антоном Геращенком тепер точно можна подавати законопроект про заборону не тільки проплачених, але взагалі будь-яких неугодних акцій. І коли «свідомий» громадянин обурюється тим фактом, що вільні ЗМІ критикують владу, та намагається вказати медіа з ким можна, а з ким не можна розмовляти — диктатура вже почалась.
avatar
Прогноз-максимум. Можливі варіації.
avatar
У блоговій мережі ВКурсі.ком не допускається передрук чужих матеріалів. Це друге порушення Правил мережі з Вашого боку. Відтак зміст допису видалено, Ваш профіль — заблоковано.
avatar
Варто виставити на торрент-трекері «Гуртом» у форматах djvu і pdf.
avatar
«К чему поэты в скудные времена?» (Фридрих Гельдерлин)
avatar
Я добре знаю куди йдуть скарги. В такому разі терпіть і виправдовуйте терпіння.
avatar
Працівники мають профспілку і їм ніщо, навіть закон, не заважає боротись за покращення умов праці. Ніщо, крім ліні і страху.
avatar
У Чернівцях вільна ніша концептуальних закладів — і якщо її не займуть чернівчани, то це скоро зроблять львів'яни. Два фірмові заклади на вул. Кобилянської — перший сигнал.
avatar
Можливо. Постараємось зробити.
avatar
P.S. Непотрібно дублікувати дописи в різних профілях — ми їх об'єднаємо.