Философствовать в кармане

Блоґ: Святослав Вишинський

Посмотрите на меня. У меня есть диплом. И я, можно сказать, стал от этого важнее. Ведь это же нешуточное дело — философствовать, да еще с дипломом в кармане! Ни много ни мало — государственная лицензия на освоение бочки. «Ведь сколь же многих вещей знатоками должны быть любомудрые мужи». Итак, кто сказал тебе, что нет на свете настоящей, верной, вечной любви?

14 коментарів

Святославе, я щось не вловив зв, язку філісіфії і кохання.

Philosophia — гр. «любов до мудрості», «любомудрість» (рос. «любомудрие»). Згадка про бочку — алюзія на давньогрецького філософа Діогена і розхоже висловлювання про «Рай у шалаші». Цитату відносять до Геракліта, його іронічної критики «многознания». Останнє речення перефразоване з «Мастера и Маргариты» Михаила Булгакова.

Здається, до Сократа прийшов юнак. И спросила кроха: жениться мне или не жениться.
Сократ ответил: конечно жениться! Попадётся хорошая жена — будешь счастливым. А будет плохая жена — станешь философом.

Как видим, между любовью и философией антагонистические противоречия.

Сократу приписують іншу відповідь: як би не вчинив, будеш жалкувати. Втім, Сократ себе не записував — посилаючись на цю обставину, ми маємо підстави недовіряти і дофантазовувати: як воно було «насправді».

))Софія, Анатолію, як відомо, мати Любові, Віри і Надії.
Мені в цьому контексті подобається така формула:
(Любов+Віра)*на Дію=Софія
)))

А відео гарнезне, особливо гол Архімеда-Сократа))

Російський переклад відео випускає ряд тонких деталей англійського оригіналу, зокрема, насмішки над "інтелектуальною віртуозністю" філософії: «Ницше получает жёлтую карточку за то, что говорит Конфуцию, что у него нет свободы воли. <...> Немецкий состав оспаривает гол: Гегель утверждает, что «реальность — только априори отражение ненатуральной этики», Кант выступает с категорическим императивом о том, что онтологически весь матч существует лишь в воображении, и Маркс (с присущим ему материализмом) говорит, что был оффсайд (что соответствует истине)».

Не сходять мені з думки слова одного філософа-культуролога-пріколіста Алєксандра Пятігорского: «Философствование есть думание… Думание о своем думании». Або ж латинську поговірку «Все своє ношу з собою»… Філософування є приналежністю до відчуття й переживання. Філософування є любов'ю до вічності. Здавалося б, кому потрібне воно!? Кому стане в пригоді філософувати в житті?! Як ще кажуть «переливати з порожнього в порожне»… Але ж кожного тягне, кожному «жаба давить», що хтось дотичніший до істини, хоча б до правди, кожному дух перехоплює від буття мудрості… Хоча б. Філософування в кожного є в кишені. Бо кожен має рівні шанси досягти мудрісного бачення й порозуміння. Але не в кожного та кишеня розшита. Але це ж не так і погано!? ))

У цитаті Александра Пятигорского немає нічого дотепного — сутнісно вона тільки повторює максиму Рене Декарта. Філософія в найглибшому розумінні є рефлексією про сутність і смисл усього, і починається вона закономірно із рефлексії про сутність і смисл себе самого. Це, звісно, «непрактично» — «практично» не мислити.

Дотепність лише в поєднанні слів… О так! Філософія є рефлексією всього через людину, людини через все. Гра слів.

гра у бісер=)

Але ж «Декарт» суто москальське слово! Справжні росіяни вживаюь «де Карт», на зразок «де Мопасан».

Кожен передає китайські літери «Descartes» у силу власної фантазії або власного дебілізму.

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте