В яскравих фарбах є щось нерадянське

Блоґ: Святослав Вишинський

Після перегляду фільму «Я Шагаю По Москве» Георгия Данелии — «Курьер» Карена Шахназарова виглядає мистецьким некрологом епохи, котра так і не стала дійсністю. Двадцять три роки для діаметрального повороту мрій. Робота 1986 р. аж надто сучасна і тепер. «Молодший» від неї на п'ятирічку «Карнавал» видається ще дуже «радянським» у кращому розумінні цього слова — Союз як Союз: лірично, життєво, серйозно. В «Курьере» Москва вже зовсім інша. Сама кольорова гама екрану виказує в ній завершення старої доби: в яскравих фарбах є щось «нерадянське». Фільм варто переглядати в парі з картиною «Мне Двадцать Лет» Марлена Хуциева 1964 р. Післявоєнне покоління, стиковки робочої і «богемної» молоді, принципи та пристосуванство, Андрей Тарковский у негативній ролі. Він міг би знятись і тут: цього разу не епізодично. Цього разу персонажі помінялись місцями.

4 коментарі

Нещодавно переглядав радянські фото Чернівців. Дуже цікаво дивитись на вулиці, площі, людей… Чого тільки варті вивіски накшталт: «СоюзПечать», «Швейний Кооператив»…

Чернівці також були іншими, безперечно. В цьому ключі варто порекомендувати комедію Леонида Гайдая «Опасно Для Жизни!» 1985 р., відзняту переважно в Чернівцях і частково — в Кам'янці-Подільському. На сторінках української «Вікіпедії», схоже, є список і інших фільмів, відзнятих у Чернівцях.

В дитинстві переглядаючи фільми «Королева бензоколонки», «Приключения Шурика» та ін. фільми ніяк не могла збагнути чому ж радянська країна мрій розпалася… Але найсумніше і найнебезпечніше те, що й зараз перегляд цих фільмів викликає приторне відчуття комфорту…

"… Процесс, с моей точки зрения, именно регрессивный… И он создан давно, он создан с момента, когда начала наша интеллигенция, убивая коммунизм, рушить идеальное вообще. Поэтому на вопрос: «Кто это сделал?» можно сказать: «Вы и убились, вы все вместе: элита спецслужб, которая так хотела освободиться от коммунистического ига, чтобы начать новую жизнь; номенклатура, которая хотела сковаться для воровства; интеллигенция, которая пошла на поводу у „братков“ и всех прочих; и мещанский табун, который рвался только к тряпкам и жратве — и его спустили с цепи, и он побежал, и он растоптал все»." (Сергей Кургинян, «Мир Спасется Через Катакомбы» (2010))