Здається, у світлі останніх подій і законопроектів думка доволі ясна: або український контроль над Донбасом, або до кращих часів відпустити цю територію в автономне плавання. Все інше («особливі статуси» і т.д.) — означає збереження важеля російського впливу на Україну в цілому, при посередництві 1/5 окупованого Донбасу. Або — або, варіанти «посередині» виключені.
Сьогодні Україна офіційно капітулювала перед Донбасом.
«Згідно із законом про особливий порядок місцевого самоврядування <...> на три роки запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, до яких належать райони, міста, селища, села, розташовані станом на день набрання чинності цим Законом у межах району проведення АТО. <...>
Фінансування територій відбуватиметься за рахунок Державного бюджету. Документ передбачає „посилення та поглиблення добросусідських відносин між територіальними громадами, органами місцевого самоврядування окремих районів з адміністративно-територіальними одиницями Російської Федерації на основі угод про прикордонне співробітництво...“ <...>
Законопроект про амністію передбачає звільнення від відповідальності „учасників збройних формувань“, членів самопроголошених органів у Донецькій та Луганській областях, а також людей, які протидіяли проведенню антитерористичної операції. <...> Проти них будуть закриті всі кримінальні справи, скасовані адміністративні штрафи».
Запитання: за що загинули сотні українських вояків і добровольців? За те, щоби Донбасу надали фактичну незалежність, сепаратистів — виправдали і надалі фінансували з кишень українських громадян? Ті, хто вижили, тепер оплачуватимуть життя своїх убивць. І це потрібно усвідомити: з кожної оподаткованої копійки українських громадян — у т.ч. військослужбовців — тепер ітимуть відрахування на неукраїнський Донбас. Браво, Петро Олексійович! Голуб миру переміг!
"… От Петра Порошенко требуют пойти на признание ДНР и ЛНР (или структуры, которая их заменит), а также отдать им столько полномочий внутри Украины, сколько они потребуют. Тон заявления не оставляет сомнений: упомянутый в минских договоренностях «вывод военной техники, а также боевиков и наемников с территории Украины» начнется только после выполнения ключевых условий Москвы. Российское руководство открыто требует немедленно вписать в украинскую конституцию механизм влияния на Киев с помощью Донбасса и его «особого статуса»."
"… Киеву не мешало бы с холодной головой всерьез обсудить предложение Луценко обнести контролируемую боевиками территорию «инженерными сооружениями», то есть стеной. Резать по живому всегда очень больно, но если единственная жизнеспособная альтернатива такому решению — подчинение Украины России, то, вероятно, придется реализовать именно его".
(Иван Яковина, «Донбасс нужно изолировать — стеной», «Colta», 11 сентября 2014)
Спільний інформпростір Західної України можливий – медійники
Створення спільного інформаційного простору Західної України є можливим за кількох умов, ключовими з яких є бажання самих регіональних медіа та політичні рішення. До таких висновків прийшли журналісти та фахівці з питань медіа під час дискусії у Львові.
9 вересня 2014 року в приміщенні Львівського «Прес-клубу» редактори та журналісти ЗМІ Західної України, публіцисти, науковці, громадські діячі обговорили нинішній стан інформаційного простору в областях західного регіону України (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька), а також перспективи створення єдиного інформаційного простору Західної України.
Більшість учасників констатували, що нині, до 80% повідомлень в стрічках місцевих інтернет-ЗМІ складають новини з київських інформаційних джерел, при цьому новини з сусідніх областей практично відсутні. А що стосується найпопулярніших новин, то серед них «київські» складають до 95%, відзначив редактор інформаційного сервісу strichka.comСвятослав Вишинський.
Публіцист Микола Рябчук не побачив у цьому значних проблем – на його думку, подібна ситуація склалася у багатьох країнах світу. З ним не погодився керівник Магістерської програми з журналістики Українського католицького університету Ігор Балинський, який запускав два західно-українських портали – ZIK і ZAXID.net. Хоча, на думку пана Балинського, саме поняття «Західна Україна» є певною мірою штучним конструктом, проте навіть зараз її інформаційний простір об’єднують не лише київські новини, але й інформація про надзвичайні події та скандали в сусідніх регіонах. Для того ж, щоб цей спільний інформпростір став повноцінним, потрібен суспільний запит. «Цей запит може бути трьох типів: політичний, економічний (з цим найважче) та місійний» – сказав Ігор Балинський. При цьому саме місійний запит фахівець вважає найбільш імовірним.
Шеф-редактор інтернет-видання «Збруч» Орест Друль теж переконаний, що для єдиного інформаційного поля Західної України існують важливі передумови. «Це значна більшість україномовного населення в містах, значною мірою спільний культурний та історичний досвід і загалом інший погляд на історію, насамперед на ІІ Світову війну. Це власне і є та ментальна площина, де є спільність всієї Західної України» – сказав пан Друль, наголосивши, що попиту на інформацію з сусідніх регіонів не буде, поки ЗМІ не вийдуть з відповідною пропозицією.
Публіцист і викладач школи журналістики УКУ Володимир Павлів вважає, що для створення спільного західно-українського інформаційного простору потрібно працювати насамперед над створенням спільності інтересів регіонів. За його словами, відродити цю спільність може, наприклад, вступ України до Європейського союзу. «В Європі спільноти живуть не державою, а регіонами і інтереси там є спільними для регіонів, а не вседержавними. І якщо ми колись будемо в Європі, то ми будемо змушені визначити ці спільні інтереси», – вважає пан Павлів.
Підсумовуючи дискусію, всі учасники погодилися, що створення ЗМІ, які б висвітлювали події в усіх регіонах Західної України, є перспективним, проте вимагає зусиль не лише журналістів та редакторів, але й власників ЗМІ та політиків.
У такому разі мушу констатувати, що найпершими мудаками є представники студентської профспілки ЧНУ. Певно, вони й дотепер з діловитою «занепокоєністю» «чекають заяв». Гадаю, першим досягненням скандалу буде те, що ці оголошення — знімуть. Нехай голова профспілки (все ще Віталій Кіндзерський?) зірве їх власноруч. Можна на камеру, з особистими PR-бонусами. Публічність гарантуємо. Навіть Микола Кирилюк поспіє в останній вагон — лаври «доброго царя» йому зовсім не завадять.
І варто переходити на особистості. Директор адміністрації студмістечка ЧНУ — Микола Кирилюк? Чим він займається на своєму робочому місці, якщо протягом років у студмістечку не вщухають скандали? Де результати, Микола Васильович?
Чернівецький національний університет послідовно ганьбить себе сам. Доволі показово, що дирекція студмістечка ЧНУ за останні роки жодного разу змістовно не відреагувала і не провела виховних бесід зі своїми співробітниками. Тому що «послідовні». І тому що мудаки.
Запитання: за що загинули сотні українських вояків і добровольців? За те, щоби Донбасу надали фактичну незалежність, сепаратистів — виправдали і надалі фінансували з кишень українських громадян? Ті, хто вижили, тепер оплачуватимуть життя своїх убивць. І це потрібно усвідомити: з кожної оподаткованої копійки українських громадян — у т.ч. військослужбовців — тепер ітимуть відрахування на неукраїнський Донбас. Браво, Петро Олексійович! Голуб миру переміг!
(Иван Яковина, «Донбасс нужно изолировать — стеной», «Colta», 11 сентября 2014)
Інформпростір Західної України | Львів | ВКадрі — відео каталог
Пост-реліз:
Спільний інформпростір Західної України можливий – медійники
Створення спільного інформаційного простору Західної України є можливим за кількох умов, ключовими з яких є бажання самих регіональних медіа та політичні рішення. До таких висновків прийшли журналісти та фахівці з питань медіа під час дискусії у Львові.
9 вересня 2014 року в приміщенні Львівського «Прес-клубу» редактори та журналісти ЗМІ Західної України, публіцисти, науковці, громадські діячі обговорили нинішній стан інформаційного простору в областях західного регіону України (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька), а також перспективи створення єдиного інформаційного простору Західної України.
Більшість учасників констатували, що нині, до 80% повідомлень в стрічках місцевих інтернет-ЗМІ складають новини з київських інформаційних джерел, при цьому новини з сусідніх областей практично відсутні. А що стосується найпопулярніших новин, то серед них «київські» складають до 95%, відзначив редактор інформаційного сервісу strichka.com Святослав Вишинський.
Публіцист Микола Рябчук не побачив у цьому значних проблем – на його думку, подібна ситуація склалася у багатьох країнах світу. З ним не погодився керівник Магістерської програми з журналістики Українського католицького університету Ігор Балинський, який запускав два західно-українських портали – ZIK і ZAXID.net. Хоча, на думку пана Балинського, саме поняття «Західна Україна» є певною мірою штучним конструктом, проте навіть зараз її інформаційний простір об’єднують не лише київські новини, але й інформація про надзвичайні події та скандали в сусідніх регіонах. Для того ж, щоб цей спільний інформпростір став повноцінним, потрібен суспільний запит. «Цей запит може бути трьох типів: політичний, економічний (з цим найважче) та місійний» – сказав Ігор Балинський. При цьому саме місійний запит фахівець вважає найбільш імовірним.
Шеф-редактор інтернет-видання «Збруч» Орест Друль теж переконаний, що для єдиного інформаційного поля Західної України існують важливі передумови. «Це значна більшість україномовного населення в містах, значною мірою спільний культурний та історичний досвід і загалом інший погляд на історію, насамперед на ІІ Світову війну. Це власне і є та ментальна площина, де є спільність всієї Західної України» – сказав пан Друль, наголосивши, що попиту на інформацію з сусідніх регіонів не буде, поки ЗМІ не вийдуть з відповідною пропозицією.
Публіцист і викладач школи журналістики УКУ Володимир Павлів вважає, що для створення спільного західно-українського інформаційного простору потрібно працювати насамперед над створенням спільності інтересів регіонів. За його словами, відродити цю спільність може, наприклад, вступ України до Європейського союзу. «В Європі спільноти живуть не державою, а регіонами і інтереси там є спільними для регіонів, а не вседержавними. І якщо ми колись будемо в Європі, то ми будемо змушені визначити ці спільні інтереси», – вважає пан Павлів.
Підсумовуючи дискусію, всі учасники погодилися, що створення ЗМІ, які б висвітлювали події в усіх регіонах Західної України, є перспективним, проте вимагає зусиль не лише журналістів та редакторів, але й власників ЗМІ та політиків.
Чернівецький національний університет послідовно ганьбить себе сам. Доволі показово, що дирекція студмістечка ЧНУ за останні роки жодного разу змістовно не відреагувала і не провела виховних бесід зі своїми співробітниками. Тому що «послідовні». І тому що мудаки.