На мою думку, найадекватнішою кандидатурою на посаду головнокомандувача в умовах, що склались, був і залишається Анатолій Гриценко. Тим не менше, після перемоги Петра Порошенка останній мав нагоду здійснити адекватні призначення на посадах керівників Міністерства оборони, МВС та СБУ, делегувавши їм частину функцій головнокомандувача. Цього так і не було зроблено.
Швидше, навпаки: Україну (геополітично) заради повернення Донбасу принесе в жертву «партія миру», котра здасть внутрішні і зовнішні позиції на переговорах заради припинення вогню. Україна не воює з Росією (офіційно), Росія не визнає присутності на Донбасі своїх регулярних військ і заперечує (сьогодні) устами міністра закордонних справ можливу інтервенцію. Це значить, що ЗСУ ніщо не заважало вже тиждень тримати російські похідні колони на прицілі, розстрілюючи їх з далекої дистанції так само, як росіяни останній місяць розстрілювали оточені українські підрозділи. Цього не робиться. Верховний головнокомандувач займається чим завгодно, але не командуванням. І поки Президент підвищуватиме ставки від «стурбованості» до «глибокої занепокоєності», ЗСУ залишить аеропорти і Луганська, і Донецька (що це означає — пояснювати непотрібно).
І винні в цьому не всі. Винні ті, кому за посадовими обов'язками належить приймати адекватні рішення, яких вони не приймають. І винні ті, хто на ці посади неадекватних персон обирав (більшість українських виборців).
«Толерантність» та ін., про яку в Европі вперше дізнались років сорок тому. Чи навіть пізніше. Що не заважає людям сліпо і натхненно повторювати її священні мантри.
У мене складається враження, що ми стаємо схожими на росіян. Взимку вони все «точно» і «краще» за нас знали, що відбувається в Києві та Україні. Тепер же українські користувачі «Facebook» «точно» і «краще» за військових знають, що відбувається на Донбасі. І готові віддавати накази прямо з власних ноутбуків. Ми цим грішимо дедалі більше. І дедалі гостріше.
І на додаток — приклад правильної інформаційної операції (правда чи не правда — дізнаємось згодом):
Журналист Петр Шуклинов со ссылкой на свои источники утверждает, что попытка российских террористов атаковать Мариуполь провалена. Об этом он написал в своем «Фейсбуке», передает Цензор.НЕТ.
Он отметил: «Горят русские танки в районе Новоазовска. Есть пленные российские солдаты. Пока живые. Надеюсь, украинские солдаты пожалеют глупых. Сам город полностью контролируется Вооруженными силами Украины. Местные жители фиксируют многочисленные пролеты украинской авиации в сторону КПП Украины с Россией, а также в сторону Маркино и Щербака. Остатки разбитых подразделений российской армии отступают назад к границе. За ними по пятам украинская армия. Кое-какие подразделения вроде бы как прорвались вглубь украинской территории и отрезаны от границы. Где-то там они себе пока еще лазят. Но это временно. Не беспокойтесь. Армия работает. Не ведитесь на вбросы Путина. Русские приехали — русские сгорели. Привыкаем».
P.P.S. «Под влиянием массовой паники, посыпались некоторые тербаты [территориальные батальоны], сейчас я знаю про два. Разводят эту панику российские специалисты — за деньги, и украинские домохозяйки/хозяева — бесплатно». (Алексей Арестович, 25 августа 2014)
Верещати непотрібно. Слід вимагати від влади офіційного публічного реагування. Відверто кажучи, незрозуміло, чому після такого Президент і Міністерство закордонних справ, користуючись нагодою зустрічей з першими особами, офіційно не заявлять перед камерами CNN, «AlJazeera» та ін. про початок відкритої агресії з боку Російської Федерації. І про введення військового стану (для більшої ваги сказаному). Доки цього не скажуть на повний голос, і Захід, і Росія робитимуть вигляд, що інтервенція _все ще_ не почалась.
По-перше, ця інформація ніким не підтверджувалась. По-друге, «отбили нападение на один из блокпостов, задержав нескольких сепаратистов» — це не «масовий наступ» російської армії, у якої «велика кількість бронетехніки і танків».
І винні в цьому не всі. Винні ті, кому за посадовими обов'язками належить приймати адекватні рішення, яких вони не приймають. І винні ті, хто на ці посади неадекватних персон обирав (більшість українських виборців).
Ukraine Today Live | Україна | ВКадрі — відео каталог
Ukraine Today: Chronicling Ukraine's journey towards European democracy | Київ | ВКадрі — відео каталог