Святослав Вишинський

Позапланова літературна середа видалась однією з найцікавіших у цьому сезоні. Схоже, так само здалося й іншим відвідувачам.

Хто б сумнівався, що прийде автор оголошення.

«Не втечу» як «не залишу» — чудовий зразок того, що можна назвати «жіночим» мисленням. Видається, що жінка взагалі завжди мислила — постмодерново.

Німецька молодь у Чернівцях, як завжди, активніша за інших. Допис дещо асоціативно нагадав більш «легке» та іронічне прочитання історії Дон Жуана у постановці Інгмара Бергмана — кінофільм «Dj?vulens Oga» (1960).

Як доводить допис — проблема не є урядовою, але починається з рівня окремо взятої людини «знизу», позаяк справа не лише в розкраданні великих сум у столиці, але в елементарно халатному ставленні інспекторів, водіїв, пасажирів та всіх громадян держави до реальності, в якій вони живуть і за яку колективно відповідають.

Реалії Білорусі відповідним чином відображають і її проблеми, котрі багато в чому звучать іще немовби з минулого століття. Проте важко уявити кращий сценарій в умовах «вільного» глобалізованого ринку, від якого Білорусь у значній мірі поки що захищена.

Політики завжди економили на народі — це, вочевидь, видно вже здалеку, ще до того, як політики такими стають.

Ви самі свідомо принижуєте жінку, якщо відмовляєте їй у цінності материнства, котра є головною хоча би тому, що завдяки ній ми взагалі ведемо розмову, маємо предмет цієї розмови та існуємо емпірично. Однак ніде вище не було зведення ролі жінки до виключно рекреативної — Ви самі висуваєте тезу, котру потім же піддаєте критиці і цим аргументуєте власні ідеї.

Якщо різниця між чоловіком та жінкою лежить у суто соціальній площині, тоді абсолютно непояснюваною залишається різниця психофізіологічна та її роль і вплив на соціальне життя. Тоді як цей вплив фундаментальний і не може бути іншим, оскільки стосується самої людської природи. Соціальні стандарти Заходу абсолютно протилежно нав'язують жінці кар'єру, освіту і т.д. — це очевидна річ, відображена хоча б у відсотку незаміжніх, пізніх шлюбів і низькій народжуваності, котра через півстоліття зніме з порядку денного кілька великих европейських етносів. Жіноча емансипація, як показує статистика, несумісна з виживанням виду і веде до депопуляції.

Голівудські фільми про Троянську та греко-перські війни також відзняті на реальних подіях, проте нічого спільного з історією не мають. Це все рівно, що Ви запропонуєте вивчати історію Русі по роману Павла Загребельного «Диво». Факт, що вчені-жінки були завжди, ніхто і не заперечує і нічого «поганого» в цьому немає: мова про те, що жінки менше реалізовують себе у сфері певних наук, оскільки ці науки побудовані на «чоловічому дискурсі». Сьогодні на Заході і в Україні можливості освіти для жінок і чоловіків рівні, починаючи зі школи, проте відсоток дівчат, котрі поступають на фізико-математичні чи філософські дисципліни, це принципово не підвищує, не кажучи про частку серед них дійсно успішних.

Поправлюсь: номінально картина еспанська. Проте це вже, на жаль, в кінематографі не змінює.

Якщо Ваша аргументація полягає в голівудських художніх фільмах — тоді дискусію на цьому можна припинити. Ви самі розставили крапки над "і". «Красиво», «ліберально» і «реалістично».

Значить, усе-таки «кандидат-ка», як зробила би зауваження Емма Антонюк. Цікаво, чи сексуальна тема описаного вечора була насправді спонтанна.

Про які «уявлення» іде мова? Це об'єктивна реальність психофізіологічного характеру, як і елементарна істина біології. Будь-яка цілісна система побудована на полярних парах, що є фактом як мікро-, так і макросвіту, в т.ч. психічних та соціальних реалій. Закономірність відмінностей у мисленні відповідає відмінностям у природі психіки чоловіка та жінки, саме тому хлопчики в дитинстві граються інакше, а пізніше інакше поводяться в соціумі. Якщо чоловік та жінка ідентичні психічно, тоді риторичним є питанням про фізіологічні відмінності і взагалі про їх доцільність у природі. Профацією є «красиві» і «ліберальні» тези Тамари Злобіною, позаяк крім Гіпатії, Лу Саломе, Сімони де Бовуар та Ханни Арендт інших видатних імен в історії філософії останніх 2500 років вона не назве — не кажучи про те, що і ці імена не пов'язані з жодною вагомою новацією. Філософія, як і науки фізико-математичні, і тепер, в максимально емансипованому суспільстві, здебільшого залишається сферою діяльності чоловіків через свою домінантну «логічність».

Тамара Злобіна відверто ігнорує об'єктивні відмінності між чоловіком та жінокою, в т.ч. те, що в чоловіків та жінок різні логіки, що є абсолютно довершеним фактом, оскільки чоловік і жінка — дві дзеркальні сторони однієї людської істоти, а тому в ряді моментів відмінні не тільки зовні, але й внутрішньо, і це є природньо. Акцент чоловіка на логічному мисленні, а жінки — на образному, є закономірністю, а не фактором виховання. Ігри дітей формуються не стільки середовищем, скільки генетичною схильністю. Інакше пані співрозмовниці довелось би визнати, що фізіологічні відмінності між чоловіком і жінкою — також обумовлені середовищем, еволюцією, партріархатом і т.д. Стосовно жінок у філософії — Тамара Злобіна, здається, взагалі не володіє предметом, якщо висуває тези, підтверджені тільки власною красою.

У даному випадку не існує поняття «розвиненої сітки» — тут важлива тільки сітка знайомств. Певне коло знайомих і знайомих знайомих можуть виступити достатньою базою для формування регіональної спільноти ВКурсі.ком, виводу її за якийсь час на певний рівень самоорганізації та інформаційної реалізованості. Проте, звичайно, ключ завжди належить ініціативним людям. Як і багато що в житті.

Оскільки подібні заходи, як і сама мережа ВКурсі.ком, є ініціативою «знизу», то соціалізація в ін. містах з ініціативи місцевих дописувачів — як стосовно запрошення нових авторів, так і проведення зустрічей, організації тих чи ін. програм лояльності — могла би бути резонною. Успіх блогерів — справа рук самих блогерів.

Така можливість виглядає маловірогідною, однак була би приємною.

Слід гадати, що дійсність буває ще смачнішою.

Є на «RuTracker» у кількох версіях — з російською озвучкою і з субтитрами. Очевидно, і в мережі «В Контакте» також.